Подробиці

Традиційно полонинський спосіб життя з дитинства, ось вже майже 40 років веде вівчар Василь Варга.  Чоловік каже, що через особливості георозташування так вже історично склалося, що тут почали виготовляти бриндзю. Оскільки Рахівщина – гірський район, то прижилися із свійських тварин тут тільки найменш примхливі —  вівці. Вони єдині можуть випасатися на висоті понад 1000 метрів. А оскільки сир швидко псується, то аби продовжити термін його зберігання почали його солити.

Василь ВАРГА

Вівчар

«Почали робити бринзу давно, бо колись молоко не брали, і аби вижити почали молоко у бриндзу переробляти»

Вівчарі кажуть, в день 200 овець дають близько 120 літрів молока. З нього виходить 30 кілограмів сиру. Пізніше овечий сир, або, як його називають місцеві будз — передають господарям овець. І ті, аби продовжити термін зберігання, солять сир. Спершу грудку подрібнюють, на кілограм продукту додають 30 грам солі добре перемішують, дають настоятися і викладають в спеціальну дерев’яну діжку — гелету. Рецептів приготування бриндзі досвідчені сировари, такі  як Михайло  Шорбан знають кілька.

Михайло ШОРБАН

Господар овець

«Робити Будз – один рецепт, а для виготовлення бриндзи – різні рецепти. В такі гелети робимо май стародавню, май засолену, а якщо заварюємо мариновану, малосольну, та треба її трохи проварити в банці. Є різні рецепти. На кажду вівцю йде 12 кілограм сиру – 2 вурди, та й 12 бриндзі»

Автентичний продукт, справжню гуцульську бриндзю відтепер виготовлятимуть тільки в Карпатах і тільки за традиційною технологією. Гуцульська овеча бриндза – перший в Україні продукт, який отримає географічне зазначення.  Це марка, яка засвідчує високу якість продукту, та традиційність його приготування. Для споживача географічне зазначення гарантує якісний, автентичний і традиційний продукт. Для виробника – можливість колективного брендингу, преміум клас товару. Позначка підвищує туристичну привабливість регіону, зберігає його традиції та збільшує прибутки.

Ганна АНТОНЮК

Національний екперт з географічних зазначень Проекту ЄС в Україні «Підтримка розвитку системи географічних зазначень»

 «Це означає, що лише ці виробники отримають так зване колективне право інтелектуальної власності на цей продукт і інші, хто є за межами цього виробництва не мають права використовувати назву цього продукту чи виготовляти щось схоже»

Розсипчастий солений сир сірувато-білого кольору, приємний на смак, без гіркоти. Саме такою є справжня гуцульська овеча бриндза. Для того, аби отримати географічне зазначення, спершу Виробники цього продукту об’єдналися у асоціацію,  і лише  учасники зможуть її виготовляти, з дотриманням традиційної технології.

Тарас АНТОНЮК

Експерт з географічних зазначень Проекту ЄС в Україні «Підтримка розвитку системи географічних зазначень»

«Основні критерії це не менше 80 відсотків овечого молока, молоко має доїтись з овець які випасаються на висоті на високогірних полонинах, не менше 700 метрів над рівнем моря. Молоко має бути не пастеризоване, це повністю ручна робота, використання дерев’яних інструментів, посуду. Традиційно полонинського способу ведення господарства.»

В Україні це перший продукт який отримає географічне зазначення. Завдяки проекту ЄС в Україні «Підтримка розвитку системи географічних зазначень». Та в Європі більшість всесвітньо відомих сирів, таких як пармезан, рокфор мають географічне зазначення. А Гуцульська овеча бриндзя має бути зареєстрована вже до кінця цього року. І це тілльки початок, кажуть експерти. На черзі Гуцульська коров’яча бриндза, закарпатське вино та мед.

Ганна АНТОНЮК

Національний екперт з географічних зазначень

Проекту ЄС в Україні «Підтримка розвитку системи географічних зазначень»