Подробиці

Марія Барановська уже кілька місяців сортує сміття вдома. До еко-стилю життя її долучила донька, і тепер ужгородка не просто окремо складає відходи, але й відправляє на переробку. У повсякденні користується еко-торбинками та еко-пакетами. До того ж, пані Марія отримала і нове хобі – сама шиє таку продукцію. Сміється: хтось на пенсії переглядає годинами серіали, а хтось – робить корисну для довкілля роботу.

Марія  БАРАНОВСЬКА

ужгородка, сортує сміття, долучається до еко-проектів

Із підтримки своєї дочки: вона увійшла у еко-тему. На офісі почала окремо збирати пляшки та пакети. І дівчата у кінці тижня здивувалися, який величезний сміттєвий пакет із відходами вийшов. Я свою лепту вношу, бо шию невеликі еко-пакети. Вони схожі на одноразові звичайні, такого ж розміру. Їх можна кілька разів використовувати, простірнути і знову у магазин, вони маленькі, ваги не додають. Головне – звикнути кидати їх у сумку.

Громадська організація «Екосфера» із 2008-го пропагує грамотне поводження із твердими побутовими відходами. За 11 років було проведено чимало семінарів, зустрічей як у школах, громадських закладах, підписано програми співпраці із владою, уведено в обіг стратегію розвитку Ужгорода до 2030 року (окремо прописані еко-пункти), тривають просвітницькі акції. «Екосфера» брала участь у численних  міжнародних проектах, зокрема із Європейським союзом. Щороку організовують дні сталої енергії. А цьогоріч долучилися до тижня еко-свідомості в Ужгороді. В його рамках провели лекції щодо сортування сміття та майстер-класи серії «Reuse» (виготовлення симпатичних сувенірів із тари, яка не переробляється). Кажуть — жодні нововведення не мають сенсу без сприйняття, розуміння та практичного втілення їх в повсякденному житті.

Катерина СТАНКЕВИЧ-КОВАЛЬ

експерт з природоохоронної освіти, керівник ГО «Екосфера»

Змінювати свої звички, робити кроки, які будуть декларувати і демонструвати екологічну свідомість, готовність внести свій вклад у те, аби місто було чистішим, навколишнє середовище було кращим, а відповідно покращилися і здоров’я та самопочуття. Ще раз показати мешканцям про те, яка є проблема, про те, що існує стратегія розвитку Ужгорода до 2030 року . крім того, треба звернути дуже важливу увагу на мокру секцію – це рештки від кухні, та мокру секцію – це опале листя та гілки. Вони теж потрапляють на загальні сміттєзвалища, а так бути не має.

І якщо в Ужгороді поволі гуртуються та сортують сміття, проводять майстер-класи, як це робити правильно, важливо – відвозити його у спеціальні пункти прийому вторсировини. За інформацією інтерактивної мапи екології та природних ресурсів України, в місті таких 17-ть. Успішно працює громадська станція сортування відходів «Вторинка» у Невицькому, ще одна на вул. Проектній в обласному центрі Закарпаття.

Руслан ШВАРЦ

представник станції із переробки та сортування вторсировини

Ми приймаємо вторсировину як від простих громадян, так і від приватних підприємств, також деяких державних установ. Приймаємо практично все: макулатуру, майже усі види пластику, скло та склотару. Саме сортування для людей поділено просто: скло, пластик, папір. Ми на станції сортуємо більш конкретно (окремо кольоровий і прозорий склобій, карто та папір окремо, ПЕТ-пластик, ПВХ  тощо). Далі ми його фасуємо, чокуємо, відправляємо на конкретну переробку уже виробникам, по всій Україні. Найбільше це Харків, Київ, Одеса. Майже у кожній області є наші клієнти, які закупляють у нас підготовлену вторсировину, навіть для подальшого виробництва.

В Україні кілька років тому був прийнятий закон, який спонукає сортувати сміття, втім він глобально так і не запрацював. Хоча за кожен пакет несортованого сміття українці мали би класти до місцевої скарбниці 350 гривень штрафу. Механізми його реалізації просто необхідно вивчати у країнах Європейського союзу та брати за зразок найкращі практики із ЄС, — переконані еко-активісти.

Катерина СТАНКЕВИЧ-КОВАЛЬ

експерт з природоохоронної освіти, керівник ГО «Екосфера»

Вся Європа сортує сміття, незважаючи на те, що там добре організована система переробки, але вони розуміють, що усе це – сировина. І ніхто не дивиться на це, як на якийсь непотріб, це все бізнес і сировина, яка приносить прибуток. Наприклад, у Німеччині існує досвід компостування зелених відходів, на виході маємо компост. Це у багатьох країнах існує, є різні технології. Як локальні (в кожному районі, домогосподарстві тощо), а може бути загальноміський компостер. Окремо сортуються рештки від кухні, там також широкий спектр сортування на різні фракції. У Чехії так само – якщо ви неправильно посортуєте сміття (як це часто відбувається в Ужгороді), то там у вас контейнер просто не заберуть, а ви ще і заплатите штраф. От ця система штрафів – вона прямо примушує людей бути екологічно свідомими.  

Наразі громадська організації «Екосфера» працює над ідеєю написання та втілення у життя проекту створення компостного способу утилізації відходів. Залучать для цього ґрантові кошти ЄС, а  втілять або на базі школи/садочка Ужгорода, або ж у ефективному ОСББ.