Подробиці

Єпархіальний музей уже зовсім скоро відкриє свої двері в Ужгородському Хрестовоздвиженському катедральному греко-католицькому соборі Про це  на традиційній різдвяній зустрічі з журналістами краю повідомив владика Мілан Шашік. Очільник Мукачівської греко-католицької єпархії підбив підсумки минулого року, а він минув під гаслом завершення реконструкцій та відновлення приміщень резиденції.

владика Мілан ШАШІК

єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії

 Коли були тут гості зі Словаччини, то кажуть, що Владико, ви тут маєте роботи на 25 років, коли побачили ці приміщення, були тут зараз і він не хотів вірити своїм очам, що тут так файно виглядає, і що це сухе.

Сьогодні нижні поверхи лівого крила резиденції теплі, помуровані, охайні. А на збережених світлинах з архівної документальної стрічки – вони, як сумний докір великій і страшній радянській епосі.

владика Мілан ШАШІК

єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії

 Це було найстрашніше приміщення тут в резиденції і одне з найстрашніших в Ужгороді, без штукатурки, плісняве, гниле. Це приміщення було поділене,  двері були замуровані і тут були маленькі камери,  казали, що тут колись служило на роблення фотографії, як то називалося.. лабораторії, фотолабораторії, це було одне, ну тут знаходилась якраз марксистсько-ленінська література,  то приміщення для неї було достойне, плісняве, на інше вона не заслуговувала.

Під санітарними старими побілками в процесі реконструкції реставратори та художники натрапили на залишки розписів і головне завдання було – їх зберегти. Цю  важливу місію доручили ужгородському художнику Павлу Ковачу. Кілька років роботи і естетична насолода від результатів.

Павло КОВАЧ

Художник

 Єднало з тими розписами те, що ті художники були живописці, і те, що мені вдалося їх повернути з небуття, я думаю воно і дало мені можливість стільки багато років працювати над цим, бо коли відчуваєш руку майстра через 150-200 років, то це твій колега, чесно скажу, що мені не стидно було і зараз, коли я побував у Ватикані і побачив розписи майстрів епохи Відродження і потім дивився на всі ці роботи і це дало мені сили закінчити цю роботу.

Михайло ПРИЙМИЧ

Мистецтвознавець

 Це справді титанічна робота, владика правду сказав, що цієї роботи не робив напевно ніхто. Це має бути людина, яка надзвичайно  любить свою справу,  любить колір, я бачив, Павло кохався у тому кольорі, він коли підбирав оті сірі, які виглядають ніякими, а разом створюють ту симфонію, то це треба було справді людину,  яка любить бавитися з кольором.

Зараз в єпархії готують експонати для нового музею, а приміщення, де відбулася зустріч з журналістами адаптоване спільні перегляди відео та презентації.