Подробиці

Маріанні Дмитрівні 60. Вона називає себе «вільним художником». Працювала вчителем географії та біології в одній із ужгородських шкіл. Зараз на пенсії. Ніколи не думала, що почне малювати. Вважала, що хисту до цього в неї немає. Вперше взяла до рук олівця у 50 років.

Маріанна СОЛТУК, художниця

Так получилося, що поїхала на море. Один рік, другий. Думаю, а працювала вчителькою в школі географії. Дітям би показати. Я мріяла показати дітям те, що я розказую. Ну от так сиджу, милуюся, пейзаж от гарний. Повертаю голову, каміння, нікого нема. Я люблю одна. І лежить простий карандаш. Я не повірила своїм очам. Але раз лежить, то треба малювати. А взяла з собою пастель. Дочці купувала, коли їй ще було 5 років. А тут дочка уже замужем і внука родила. Десь три роки було тоді. Ну от так і почала малювати. На простому картоні для коробок. Тоїсть коробочки, оці картини висять у підїзді.

Пані Маріанна влаштувала персональну виставку просто неба перед своїм будинком. Щоранку виносить картини і спілкується з перехожими. Малює, зазвичай, коли внук у школі, а вона має вільну хвилинку. Обожнює природу, тому найчастіше на роботах зображає закарпатські пейзажі. Натхнення черпає від усього, що її оточує.

Маріанна СОЛТУК, художниця

Люди прийшли, подивилися. Кажуть гарні картини. Поговорили, щось нове взяла від людини. Ну і вони взяли від мене щось нове. Прийшла жіночка. Каже, я тут ішла собі. Каже, так на душі тепло стало, коли подивилася ваші картини. Була жіночка, що дуже сердита. А ми поговорили, поговорили. Вона пішла, улибаючись. На другий день іде. Каже – добрий день, паніко.

Художниця обожнює також алегоричні картини, які несуть певний зміст до глядача. Цікавиться і сучасним мистецтвом. Багато її робіт намальовані у стилі імпресіонізму.

Маріанна СОЛТУК, художниця

Оця картина називається «Лінія життя». Народження, взросління, старість. Алегорія, це всьо алегорія. Дзеркало, або задзеркалля. Так себе бачить людина. Гарною, ніжною. А така вона є. Можливо, не завжди добра. Двоє у хвилях почуттів. Так? Я правильно кажу? Двоє – алегорія. І їхні почуття. Вони різноманітні. Відповідно, різноманітні і краски. А це із серії «Птахи». Чогось всі малюють на темному фоні, на чорному. Я не люблю чорний фон. От на фіолетовому фоні птахи. Видно, що вони птахи.

Нещодавно художниця також вирішила розмалювати вхід у під’їзд свого будинку. Зобразила гірські краєвиди, пастуха, що доглядає овець і сурмача. А  всередині, на стінах теж її картини, які тепер не припадають пилом у шафі, а милують око усіх сусідів.