Подробиці

На цих кадрах військові розглядають фотоекспозицію. Згадують чи не кожного бійця. З кимось разом служили, з кимось познайомилися в госпіталях, а про когось просто чули від побратимів.
Тут на виставці понад 250 експонатів, їх кількість буде збільшуватися. Речі для виставки попривозили чи не з всіх позицій, де дислокувалася бригада. Частину надали самі вояки, частину передали волонтери.
Наталія МЕЩЕРЯКОВА прес-офіцер 128 ОГПБ
Ділилися експонатами самі бійці. Ми коли їздимо по позиціях. По всіх позиціях бригади, повністю по всій лінії. Ми знайомилися з бійцями, робили ці фото. Приїжджаєш на позиції і питаєш, що у вас є цікавого. А вони такі відразу, о, а нам прилетіло вот такоє.
Цінними артифактами експозиція поповнюється в перший же ж день відкриття. Колекцію доповнюють волонтери. Саме їм, як вдячність за допомогу, військові привозять з бойових точок «воєнні сувеніри».
Галина ЯРЦЕВА координатор «Руху підтримки закарпатських військових»
Це місце має стати святим місцем. І в першу чергу сюди мають прийти школярі і подивитися, як воювали їх батьки, їх сусіди, а ми як волонтери — нам хлопці, які поверталися переважно з Дебальцева, привозили свої артифакти. Шматки осколків, шматки ГРАДів, маскувальну сітку, вони ділилися з нами тим, що пережили. Всі ці речі повинні бути в музеї, бо війна колись закінчиться і ці речі просто повинні бути в музеї.
Всі відвідувачі музею можуть побачити на власні очі, чим і як жили бійці останні три роки. Луганський аеропорт, бої за Дебальцеве, утримання плацдарму на Донецькому напрямку. Особливе місце в експозиції займають дитячі малюнки та листи підтримки, які підтримували дух бійців у найважчі моменти. А вже за кілька днів до музею запросять мукачівських школярів, які теж зможуть побачити сучасну, не надто позитивну, віху в історії рідної держави.