Подробиці

18-го лютого в Україні вшановують пам’ять військовослужбовців, полеглих у Дебальцівському оточенні. В Ужгороді загиблих вояків вшанували хвилиною мовчання та молитвою. До їхніх могил ветерани АТО, військовослужбовці, батьки та ужгородці принесли квіти, свічки та лампадки.

Боляче пригадує тодішні події лікар-хірург 128-ї ОГШБ Тиберій Островка.

Тиберій ОСТРОВКА

лікар-хірург 128-ї ОГШБ

Більшість, звичайно, слава Богу, вийшло. Але багато і залишились там. Це найважче, це безглуздо. Але це реальність. Жахлива, трагічна реальність, яку, звичайно, не дай Бог знов повторити.

 На могилу дитини прийшла Катерина Ключкович. 8 лютого 2015-го її син Андрій Палай загинув внаслідок артилерійського обстрілу опорного пункту «Лама» — під час відведення підрозділу із селища Рідкодуб.

Катерина КЛЮЧКОВИЧ

мати загиблого солдата Андрія Палая

У мене все буде добре. Все буде добре. На жаль, це єдині слова, які він не дотримав. Єдина обіцянка, яку він не зміг дотримати не по своїй вині.00:19  нема онуків, син не був одружений. Він  не мав дружини і внуків, на жаль, я не дочекалась. У мене залишилася донечка. Сподіваюся, внуків, я все таки побачу.

Важкі бої, важкий відступ з дебальцівського плацдарму ніколи не забудують й самі українські вояки.

 Дмитро МЕДИНСЬКИЙ

командир бойової машини, командир відділення

 було страшно. Всі боялись, всі знали. Я вже попрощався – сказав «пока». Я знав уже, що буде.-1:38+01:40 зараз відчуваю … я це буду пам’ятати все життя, а зараз живу на цей день і трошки хочу забувати.

 Петро ГОРЗОВ

капітан запасу

Ми всі по-різному реагували. Дехто, дозволю собі сказати, що дехто, навіть, там лягав і землю цілував, бо були й такі. Були неймовірно раді бачити, бо перед тим, перед самим виходом, ми прощались один з одним. Бо так і були. Прощались і не знали, чи зустрінемось потім чи ні.

Саме у Дебальцеві 128 ОГШБ зазнала найбільших втрат. Ціною полеглих побратимів, друзів вони виконали  головне поставлене завдання – вижили у пеклі і розповіли правду про епізод російсько-української війни.