Подробиці

Минулого року на Закарпатті стартував масштабний міжнародний проект , спрямований на вдосконалення стратегії зниження ризиків від надзвичайних ситуацій. Головний об’єкт — закарпатські соляні шахти у Солотвині, які у 2007 році були затоплені, сформувавши масивні карстові провалля. Крім того, вивчали території та регіон поблизу.

Проект, з  акронімом  ImProDiReT, фінансований Європейською комісією та реалізується партнерами з Великобританії, Нідерландів, Польщі та України.

Кені МЕЙСТЕРС

науковець із Нідерландів

 Ми переходимо із етапу збору запитів, наявної інформації, розмов із місцевими спеціалістами, населенням, через допрацювання та віднайдення нових даних, до етапу підготовки узагальнення зібраного. Для того, аби у майбутньому була змога приймати правильні рішення. Але це не просто дослідницька робота «у стіл» для внутрішнього користування в наукових установах, а створена у співпраці з місцевими фахівцями можлива програма для практичного втілення у регіоні. Ми уже провели перемовини із географічним факультетом УжНУ щодо використання цього інструментарію. Це не кінцева, а початкова точка для фахівців, які прагнутимуть покращити чи змінити ситуацію, що склалася, враховуючи усі прописані ризики та перестороги.  

Інститут геології Національної академії наук України оцифрував паперові версії карт з одночасною їх актуалізацією. Науковці провели подальші дослідження ситуації в Солотвині. Крім того, закладено основи для створення мапи ризиків, яка служитиме одним із інструментів пошуку оптимальних рішень для ситуації у цій місцевості.

Стелла ШЕХУНОВА

Доктор геологічних наук, член-кореспондент НАН України

Список  небезпек, які будуть мапуватися, це зсуви і селі, сильні снігопади, зливи, повені, підтоплення, сильна ожеледь, засуха, техногенні небезпеки (хімічна, пожежна та вибухонебезпека). Нам у цій роботі дуже допомогла ДСНС, як локального, так і державного рівня.

У рамках цієї міжнародної колаборації створено Закарпатську Платформу зниження та запобігання ризиків у разі надзвичайних ситуацій — одним із основних завдань є створення комунікаційної платформи для забезпечення сталого співробітництва між партнерами проекту та ключовими стейкхолдерами (ДСНС, Управління водними ресурсами басейну р. Тиса, Департамент екології тощо). Важливо, що усі зібрані дані будуть необхідними для прийняття ґрунтовних рішень на місцях.

Петер ҐЛЕРУМ

керівник міжнародного проекту

 Загальні висновки в усій ситуації будемо робити пізніше, зараз ми маємо дуже багато інсайдів та нової інформації щодо цього регіону. Зібрані наукові дані ми будемо трансформовувати у зрозумілу для загалу форму, аби у майбутньому на місці фахівці та відповідальні структури змогли прийняти рішення, як вчиняти і що робити далі у районі Солотвина. Ми опублікуємо наші дослідження, оновлені карти, описані ризики тощо, із яких можна буде вивести можливі шляхи розвитку та здійснити висновки. Ми не будемо приймати  рішення замість місцевої влади та відповідальних фахових організацій, ми можемо спрямувати до якісніших кінцевих рішень. Маємо повну співпрацю із закарпатськими експертами та локальними відповідальними особами, яким і надамо ґрунтовну інформацію.

Наразі тривають роботи із систематизації зібраного матеріалу, прогрес та окремі досягнення реалізації дослідження представлять у найближчі місяці. Ці ширше висвітлені дані із коментарями українських та міжнародних експертів є важливим акцентом не тільки для ситуації на Закарпатті, а у майбутньому стануть у нагоді для схожих становищ в усьому світі.