Подробиці

Перечинська об’єднана територіальна громада визначилася із  власною стратегією розвитку до 2025-го року. Підготовка документу розпочалася із вивчення існуючого потенціалу всіх 5-ти населених пунктів, які увійшли до ОТГ – міста Перечин, сіл Сімер, Сімерки, Ворочева та Зарічева. Так, одним із пріоритетних напрямків розвитку є туризм: як «зелений», так гастрономічний, релігійний, крафтовий, спортивний тощо.

Іван ПОГОРІЛЯК

голова Перечинської ОТГ

Ми розробили програму розвитку Перечинської ОТГ, у якій ми передбачаємо фінансування і допомогу тим суб’єктам господарювання, які є на території нашій. На себе ОТГ бере вирішення проблем туристичних знаків, карт, відеороликів промоційних. У наступному році – співфінансування програм розвитку зеленого туризму, який можна втілювати на території сіл Перечинської громади.

Протягом перших трьох років у Перечинській громаді планують реалізувати проекти загальною вартістю 90 млн. грн. Розвиватимуть садівництво, створюватимуть нові промислові зони, туристичні бази відпочинку, фермерські господарства та забезпечать водопостачанням мешканців усіх приєднаних населених пунктів.

 Денис МАН

директор Департаменту економічного розвиту і торгівлі Закарпатської ОДА

Розроблені дві туристичні карти, які на сьогодні уже можуть говорити про наявність тих чи інших туристичних об’єктів на території Перечина. Тут ще дуже багато білих плям, які слід заповнити представникам туристичного бізнесу. Одним із хороших досягнень як на рівні співпраці місцевої влади із народними депутатами та Укрзалізницею. Тут починають зупинятися потяги. Це теж один із елементів залучення туристів, коли вони бачать перспективи зупинитися і провести тут час.  

 5 років тому Центр громадських ініціатив, залучившись підтримкою словацьких колег, провели у будівлі колишньої Жандармерії часів Чехословаччини ремонт покрівлі та приміщень. Так закинуті та напівзруйновані кімнати розпочали нове життя. Нині тут – туристично-інформаційний центр та невеликий музей («кімната перечинця»), які після створення ОТГ отримають додаткове фінансування та підтримку на розвиток і залучення майбутніх туристів. Тут можна не тільки ознайомитися із історією місцевості, а й отримати необхідну інформацію щодо поселення, можливих екскурсій та відвідин.

Андрій ВИШНЯК

голова правління БФ «Центр Громадських ініціатив»

 І це один із прикладів діяльності об’єднаної територіальної громади. Важливим є як ремонт доріг, інфраструктури, так і стратегічні думки на перспективу — підтримка таких речей, як туристично-інформаційний центр, музей. На сьогодні уже виділено 147 тис грн у ремонт, виділено додаткові кошти, аби тут у приміщенні існував не тільки Інформаційно-туристичний центр, а й невеликий музей, кімната перечинця. І у комплексі надавалися послуги для відвідувачів і гостей міста.

 Музей Перечина у перспективі матиме кілька тематичних кімнат. Більшість експонатів уже зібрані (як місцевими, так і з фондів релігійної громади), тривають ремонти приміщень.

 Маріанна ПОПОВИЧ

завідуюча Перечинським музеєм

Це будівля історична, їй більше ста років. Тут колись була жандармерія (часи Чехословаччини), потім радянська міліція та початкова школа. Із музейної кімнати ми поступово робимо великий музей, буде також виставкова галерея. Люди здебільшого самі приносять, іноді і ми самі просимо надати експонати. Тут інтер’єр 20-х – 30-х років, побут відтворили. Наприклад, підлога і кальга – вони автентичні, ми їх залишили такими, як і сто років тому, з часів Чехословацької жандармерії.

 У рамках програми, організованої Закарпатським центром розвитку місцевого самоврядування у рамках «U-LEAD з Європою», унікальним та багатогранним для нашої області назвали релігійний туризм. Він у Перечинській ОТГ має кілька направлень, адже у кожному населеному пункті є унікальні сакральні елементи різних вірувань. Наприклад, у самому Перечині родзинкою є Римо-католицький храм святого Августина, збудований італійцями у 1906 році, а також хресна дорога.

 Федір ШАНДОР

туризмознавець, голова Регіональної туристичної організації Закарпаття

На території Закарпаття релігійний туризм розвивається трьома напрямками. Це історико-архітектурний (релігійним будівлям християнським і не християнським), сакральний туризм (де люди відчувають ті чи інші медитативні форми), так і паломницький туризм до знакових місць. Що стосується такого виду туризму у Перечинській ОТГ – тут є синагога кінця ХІХ-початку ХХ століття, кладовища іудейські і унікальна будівля – храм св. Августина. На території України він ім. Августина – один, згідно реєстру. Всередині є унікальна річ – ручний баптистерій, такого на території Закарпаття точно немає.

 На Перечинщину – за автентикою. У селі Зарічево понад два десятки років діє унікальна лемківська садиба. Хату звели у 1902 році, а музей відкрили у 1985-му. Власником садиби був столяр на прізвище Ковач, усі тутешні експонати належали родині, яка мешкала тут понад сотню років тому. Крім того, частину реманенту засновники збирали у людей із самого Зарічево та сусідніх сіл. Уже чверть століття музеєм опікується місцева жителька — Любов Пекар. Садиба-музей приваблює туристів не тільки з України, а й із  сусідніх країн ЄС. Полюбляють для досліджень відвідувати Зарічево і науковці.

Любов ПЕКАР

завідувачка Районним етнографічним музеєм «Лемківська садиба»

Приходять екскурсії, а також поодинокі туристи. Люди збираються групами. Багато нас відвідує науковців. Були люди із Польщі, Словаччини, Чехії. Описують речі домашнього вжитку лемківські. У нас тут є граматика 1936 року, всім пояснюю: ми етнографічна група «руснаки», але  за говіркою відносимося до лемків.

 Ось цей Сімерський міст побудований понад сотню років тому, був зруйнований у часи Другої світової війни, частково відновлений у 60-х – 80-х рр. ХХ століття. Відновлений, підкріплений, убезпечений він може стати справжньою туристичною родзинкою громади та місцем для фестивалів, ярмарок та фотосесій. Втім, навіть у теперішньому стані він привабливий для кіношників. Частина зйомок словацько-української стрічки «Межа», яка увійшла до шорт-листа премії «Оскар», відбувалася саме тут.

 Володимир БУГАЙ

староста с. Сімер Перечинської ОТГ

Зараз ми знаходимося на Сімерському мосту, так званому. Він побудований у 1905 році ще за часів Австо-Угорщини. Аби вкласти в нього кошти, ми маємо взяти його на свій баланс ОТГ (зараз балансоутримувачі – автодор області). Сподіваємося, що це скоро станеться і ми зробимо для громади якусь родзинку: чи то фестиваль, чи фотозону – є у нас у планах зробити.

 Особливою галуззю може стати спортивний туризм. Природні, кліматичні умови на території Перечинської ОТГ є надсприятливими. Місцевий стадіон став основним полем для Закарпатської федерації регбі та регбіліг, матчі проводили тут і представники американського футболу. Неодноразово приїжджали на навчально-тренувальні збори національні команди не тільки України, а й Угорщини, Словаччини та Сербії. Тривали тут і міжнародні поєдинки. За словами самих спортсменів, покращення інфраструктурних умов як самого стадіону, так і громади вцілому, привабить сюди представників й інших, не тільки командних видів.

Федір ШАНДОР

президент Федерації регбі та регбіліг Закарпаття

Коли останній раз національна збірна Сербії чи Італії грала ігри командних ігор спорту на Закарпатті? А у Перечині вони грали. Тут найскоріше в Україні сходить сніг і уже в лютому можна починати проводити навчально-тренувальні збори для національних команд. Так і сталося: литовці, угорці, чехи, словаки тренувалися тут зі збірними. Плюс гірська місцевість дає додаткові навантаження на організм. Поле у Перечині вважається найкращим для Національної федерації регбі та регбіліг, а також Федерації американського футболу. Матчі з цих трьох видів тут відбувалися, а також підготовчі поєдинки до міжнародних виїздів до Сербії, Франції, Італії тощо. Чим більше спортсменів приїжджає – тим більше зайнято готелів, харчового навантаження. Плюс є стимул розвивати інфраструктуру, бо у спортсменів є ще інші вимоги – наприклад, тренажери. Є це у Перечині.

 Біжи як легенда. Перечинський напівмарафон імені поштаря Федора Фекети уже традиційно відбувається на Закарпатті. Приваблює сюди не тільки професійних спортсменів, але й прихильників бігу та здорового способу життя. Забіг з’єднує Ужгород з Перечином та складає понад 22 км. На кожних 5 км дистанції розташовують пункт з водою. Протягом усього маршруту спортсменів супроводжують медики. У програмі є дитячі та аматорські змагання, забіги на кілька дистанцій.

 Федір ШАНДОР

туризмознавець, голова Регіональної туристичної організації Закарпаття

 Фактично це релаксаційний забіг між двома містами Ужгородом та Перечином, вздовж Ужанської долини. Сам напівмарафон на 350 метрів перевищую класичні рамки, аби фінішувати біля пам’ятника Фекеті. З першого разу став міжнародним. У першому забігу брав участь Генеральний консул Угорщини, представники Польщі. У другому – представники Франції, Марокко та усієї України. Найбільше вражає, що забіг триває не запорошеними вулицями, а серед гір Карпат, вздовж річки Уж, посеред зелені.

 Перечин став третім містом Закарпаття, який приєднався до проекту «Відкриті екскурсії». Нині має і свою фішку: їх, зазвичай, проводить сам… листоноша Федір Фекета.

Екскурсовод та мандрівниця Аліса Смирна такий елемент додає задля зацікавлення публіки. Найкращі європейські практики ведення екскурсій долучають до автентики Закарпаття. Фішкою є «привіт з Перечина»: відправлення символічних листівок.

 Аліса СМИРНА

екскурсовод, мандрівниця

Я вчилася закордоном. У країнах світу поширена традиція відправляти із відвіданого міста собі додому символічні листівки. Це хороша туристична традиція. Сама багато подорожую і відправляю з різних куточків собі і рідним листівки. Не розумію, чому у нас такого нема – складно знайти навіть Ужгорода поштівки, а не те, що Перечина. Тож, попросила нашого фотографа Сергія Гусакова зробити якісне фото пам’ятника Фекеті. І коли у мене є група туристів, обов’язковим елементом є відправлення листівок з Перечина додому. Сподіваюся, традиція приживеться.

 Особливим та смачним напрямком розвитку стає крафтовий та гастро-туризм. Сир із перцем, часником та навіть закарпатською кавою варять у Перечині. Відкрили потужності крафтової сироварні після утворення Перечинської об’єднаної територіальної громади близько року тому. У колишній закинутій будівлі угорської воєнної казарми — тепер виробничі приміщення мануфактури. Склад готової продукції — у бункероподібній будові, де колись розташовувався запасний командний пункт: нині ж тут зріють закарпатські сири.

 Олексій СИНЕЛЬНИКОВ

сировар

Міська влада пішла нам назустріч, допомогли знайти приміщення для майбутньої сироварні. І віддали нам його в аренду за 1 грн у рік, терміном на 3 роки. Аби будівля не розпалась, і ми почали працювати. Ми своїми силами зробили ремонт, привели усе до ладу. Сприяють нам в усьому, запрошують на ярмарки. Більш ніж упевнений, що наші українські (закарпатські зокрема) сировари можуть варити навіть кращий сир, ніж у Європі чи світі. У них історія сироваріння тривала, велика, а ми тільки на старті.

 Бограч, банош, кремзлики, боб-гуляш, кьорезет та інше. Часто туристи зустрічають такі колоритні назви у меню закладів харчування Закарпаття. Втім, визначитися із вибором страв – складно. Тому представники туристичного бізнесу пропонують комплексні закарпатські гастро-дегустації. Як правило до такого меню входить усе – від закусок, перших страв до десертів.

 Людмила БАРНИК

проводить гастро-дегустації

 Дегустація є напоїв, сирів, є вина. А у нас – закарпатських страв. Закарпатська дегустація страв розроблена нами через туристів. Гості з інших регіонів приїжджають і не можуть визначитися, що їм скуштувати. У нас великі порції страв, тому ми зробили набір такий, аби велика компанія скуштувала усі п’ять позицій: від холодних закусок і аж до десертів.

 Перечинська об’єднана територіальна громада уже цього року потрапила до бюджетного фінансування. Розвиток туризму визначено як стратегічний, у активних та небайдужих жителів громади – великі плани та надії. Влада наразі усіляко сприяє суб’єктам турбізнесу. Аби уже за кілька років стати прикладом розвитку для усього Закарпаття.

 

 

 

 

 

 

 

Даний матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст відеопублікації є виключною відповідальністю відеопорталу Uzhinform і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.