Подробиці

Новий формат зустрічей запровадили у Закарпатській обласній бібліотеці. Це Флешбук – своєрідний книжковий флешмоб, завданням якого є довести людям, що читання є цікавим, різноманітним, корисним і найголовніше, регулярним.

І першим гостем стала Тетяна Літераті, автор не художніх книг, а історико-краєзнавчих нарисів «Втрачений Ужгород».  На зустрічі ділилися історіями та враженнями про Ужгород, його вулиці, деталі та будови. Історії, написані Танею, — про мешканців з конкретними іменами і конкретними долями. Збирати які авторці допомагає чимала кількість людей.

Тетяна ЛІТЕРАТІ

Журналістка , авторка серії публікацій «Втрачений Ужгород»

Помічників у мене дуже багато, мабуть, більше, ніж у Санта Клауса. Це кожного разу до кожної статті дуже індивідуально. Це можуть бути родини, із якими я пишу інтерв’ю, це можуть бути дані із архівів в Ужгороді чи Берегові, підшивки у бібліотеках. Також навіть історична листівка. У мене так було одного разу – про пекарню сербського пекаря у першій книжці, мені цікаво було, як сюди потрапили серби і що тепер є на місці тої пекарні.

Публікації Тетяни дивовижним чином змушують людей епохи Інтернету зі стрімким ритмом життя читати нетипові лонгріди та з нетерпінням очікувати на нову розповідь, — кажуть організатори зустрічі.

Тетяна ЛІТЕРАТІ

журналістка, авторка серії публікацій «Втрачений Ужгород»

Дуже добре, що я для себе обрала такий формат, що мої історії не мають бути великими, на прочитання яких людина витрачає не більше 10 хв. Адже у наших реаліях сьогоднення, люди не читають великі тексти, читати аналітику спонукати їх дуже складно. Тому я кожного разу дивуюся, скільки людей читають «Втрачений Ужгород». Наприклад, стаття про дім Бращайків уже набрала понад 14 тис переглядів – це для закарпатських сайтів дуже вагома цифра.

Як зазначають історики, легка і невимушена подача, неординарні факти, увага до деталей зробили проект «Втрачений Ужгород» популярним. Цікаві, без академічного пафосу, дослідження виконують велику місію – спонукають сучасників цінувати та любити місто, закликають до збереження історичних пам’яток і традицій, а також — зупинитися й замислитися над важливими речами у житті.

Сергій ФЕДАКА

історик

У Карла Маркса є такий образ – «кріт історії», який копає дуже повільно, але капітально і глибоко, усе більше занурюючись туди. От Таня і є таким чарівним кротиком, який уміє заглибитися в історію і потім видавати на-гора надзвичайно цікаву історію, яка написана доступною для читачів мовою. Як історик, я знаю, як непросто даються такі тексти, історіографічна робота. Дай Бог вам натхнення подовше, пишіть, Ви талановиті.

Наразі друком вийшли дві книги авторки  — власне «Втрачений Ужгород» та «Ужгород: невигадані історії». Поки що Тетяна не відкриває усіх карт щодо продовження серії, втім і надалі працює та щотижнево радує читачів новою оповіддю про місто на сайті «Про Захід».