Подробиці

128-ма окрема гірсько-піхотна бригада, яка у мирний час дислокується на Закарпатті, повернулася зі Сходу України для відновлення боєздатності.

У сім’ї Ольховських тато – офіцер. Юрій виконує бойові завдання у 128-ій бригаді із 2014-го. Яка за рахунком ротація зараз і не пригадає. Маленький Вадимчик за останні кілька місяців – підріс. А для пані Віти – найбільше щастя, що чоловік побачить перші кроки сина.  Зустріти свого героя сім’я  приїхала із Луцька і наразі житимуть в Ужгороді.

Віта ОЛЬХОВСЬКА

дружина військового

Чекали останній раз півроку, важко було. Але вибору у нас немає, у нас тато – офіцер, найкращий. Молилися, чекали. Коли дізналися, що їде додому, стала найщасливішою на світі! Приїхали зустріти нашого тата.

Юрій ОЛЬХОВСЬКИЙ

військовий 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади

Пока что ориентировочно на полгода – восстановление техники, личного состава, подготовка. А ­­дальше будет видно. Главная моя мотивация перед вами – одна и подрастающая. Семья – это главное, ради семьи все это делаем, стараемся, и все буде добре.  

У зоні проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей вояки перебували 8 місяців. Різні підрозділи «закарпатського легіону» на урочистостях вітали в Ужгороді, Мукачеві та Виноградові. Близько сотні вояків отримали державні нагороди, відзнаки від міністра оборони, начальника Генштабу, командування та влади. Генерал-майор Олександр Павлюк — керівник оперативного командування «Захід» — відзначив мужність, стійкість, фаховість та  відданість особового складу 128-ої бригади.

Олександр ПАВЛЮК

генерал-майор, командувач військ оперативного командування «Захід»

Пишаюся як командувач, що у моєму підпорядкуванні є така бригада як 128-ма. Це один із найпотужніших колективів ЗСУ, команд сухопутних військ України, Протягом усіх днів війни бригада – на передовій. Завжди виконує усі завдання  з честю та гідністю. Зараз основна задача, щоб люди відпочили, підлатали техніку, зібралися. І за командою могли вирушати на виконання бойових завдань, задля майбутнього миру та оборони суверенітету України.

Військовий 2-го батальйону, роти вогневої підтримки Руслан Хома родом з Івано-Франківщини. Служити розпочав у 2013-му у себе на малій батьківщині. Втім, добровільно перевівся до лав 128-ої бригади, служить за контрактом. А згодом вирушив на східні кордони боронити наше мирне небо. За час служби змінив кілька спеціальностей, помітив певні зміни в армійських рядах, а за постійну підтримку та допомогу дякує волонтерам.

Руслан ХОМА

військовий 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади

Був і кулеметником, гранатометником. Змінив багато спеціальностей, багато чому мене навчили. Матеріальне забезпечення трохи підняли, форму видали нову, але за це ще і волонтерам нашим дякуємо. У мене іде переслуга уже 1 рік і 8 місяців, тепер вирішую, чи продовжувати контракт. Ще не визначився. Зараз я дуже щасливий, що повернувся з побратимами додому, радіємо, що нарешті ми тут.

Хвилиною мовчання згадали і тих, хто не повернувся додому з передової. Крім рідних, близьких та друзів наших вояків, на урочистості прийшли і волонтери Руху підтримки закарпатських військових. Бійці ж 128-ої бригади перебуватимуть у розташуванні на Закарпатті принаймні півроку – до липня включно.