Подробиці

Олена Логвіненко, мама 18-річного юнака з ментальною інвалідністю, ідею з працевлаштуванням особливих людей виношувала  два роки.  І саме син спонукав її на це,  адже прийшов час думати про його майбутнє.

Олена ЛОГВІНЕНКО

керівник проекту «Золоті серця Закарпаття»

Проект – створити робочі місця для людей з ментальною інвалідністю. Це молодь від 18 і доросліші. У нас найстаршому 45 років. Ми хочемо, щоб ці люди навчилися кондитерській справі і тут працювали та отримували за це зарплату. Мій син відвідував спеціальний заклад, соціальний центр, в якому я і познайомилася з батьками таких дітей, як мій син. Я запропонувала таку ідею і мене відразу ж підтримали, сказали, що зі мною і давай разом.

Довкола ідеї об’єдналися і інші батьки. Вони переконані: їх дітей варто адаптовувати до життя в соціумі, це може бути корисно усім сторонам. Так народився соціальний проект інклюзивної кондитерської школи «Золоті серця Закарпаття».

Надія ФЕДАЖ

мама дитини з ментальною інвалідністю

Наші діти разом входять усі в один колектив. Ми багато років думаємо, щоб змінити щось краще для наших дітей. Вплив буде дуже для них позитивний, тому що вони хочуть бути корисними в нашому суспільстві, вони будуть іти із задоволенням. Діти люблять випікати, вони вже мали презентації.

Тетяна ЛЕНДЬЄЛ

мама дитини з аутизмом

Я хочу, щоб моя дитина працювала в кондитерській. Про цю ідею я дізналася рік тому. Для мене це було дуже важливо, тому що вона хоче працювати, вона любить працювати. Вона дуже активна в мене дівчинка і для неї це дуже важливо. Для мене це мега важливо, тому що я хочу, щоб вона була повноцінною в суспільстві.

Робота кондитера вимагає сконцентрованості, відповідальності та максимального контакту з оточенням. Цьому їх будуть вчити майстри.

Любов КЕРЕЦМАН

кондитер

Люди з ментальною інвалідністю – добродушні, їх легко можна навчити. Справа в тому, що саме кондитерська вибрана добре, тому що дуже є багато технологічних процесів у кондитерській, які можуть робити ці люди: квіткова флористика, різні цукерки, упакування їх, подача.

Павло БОДАК

кондитер

Живу на Шахті. Там «Дорога життя». Проводив там майстер-клас по шоколадних цукерках, дітям сподобалося. Ну, не дітям, а дорослим, бо це вже люди від 18 років. Їм сподобалося, вони б хотіли цим займатися. Вони мені телефонують, зустрічаються. Вони зі мною спілкуються і хотіли б вчитися та працювати кондитерами. Вони дуже до цього тягнуться.

Наразі, ініціатори проекту чекають на підтримку та співпрацю з роботодавцями, які готові взяти до себе особливих людей. Вірять, що в них є шанс на майбутнє в суспільстві, яке їх зрозуміє та прийме.