Подробиці

Корінний ужгородець Юрій Славік ще зі школи захоплювався історією. Навчався в теперішній лінгвістичній гімназії на Набережній Незалежності і найбільше любив вивчати епоху Середньовіччя. Лицарські обладунки, традиції та дух того часу — ось що по-справжньому приваблювало увагу Юрія.
Юрій СЛАВІК
ужгородець
Згадую, коли в школі давали підручники на наступний рік, я одразу перечитував підручник з історії (історію України чи всесвітню). Найбільше мене цікавила Середньовічна епоха. Важко пояснити чому. Це мене захопило. Почав цим цікавитися: любив історичні фільми, романи. Це захоплення є й тепер і поступово викристалізувалося в заняття історичною реконструкцією. Створив свій перший комплект середньовічного одягу.
Відтворити атмосферу Середньовіччя Юрій хотів ще під час навчання на кафедрі туризму УжНУ та на історичному факультеті. Саме у студентські роки почав їздити на фестивалі і твердо вирішив: на Закарпатті також має бути свято цієї епохи і називатиметься воно «Срібний Татош» (від татош — кінь, закарпатський пегас, символ чистоти та благородства).
Юрій СЛАВІК
ужгородець
У 2012 році відбувся перший фестиваль, з того часу він є щорічний. І цього року це вже був шостий фестиваль. Зараз досить потужно розвиваєтсья рух історичної реконструкції по всій Європі і не тільки. Реконструктори якраз займаються повноконтактними боями без постановок і театралізації. Все це є безпечно, оскільки зброя не є загостреною. Є певні правила історичного фехтування, тому це унеможливлює якісь надсерйозні травми. Наша збірна цього року стала чемпіоном світу, бо рівних їй у цьому немає. Хоча раніше домінували росіяни, але вперше українцям вдалося їх подолати в Барселоні на Чемпіонаті світу з історичного фехтування.
Цього року на фестивалі «Срібний Татош» була найбільша кількість бойових лицарів — майже півсотні з різних куточків України та з Угорщини. Вперше визначили кращих у королівській номінації «21 на 21». Загалом, до свята долучилися 150 учасників та понад 2000 гостей. Основною базою лицарів «Ордену Святого Миколая» є замок «Сент-Міклош».
Юрій СЛАВІК
ужгородець
Крім Чинадієва, у нас є відділення в Мукачеві та в Ужгороді. І кожен має тренувальні бази незамкового типу, на жаль, Але кожен на місцях має тренувальні бази, де є заняття танцями, боїв. Звичайно, основні заняття бувають з обладунками, але нечасто. У більшості випадків обладунки використовують уже або на фестивалях, або на інших подіях. А на тренуваннях обирають легші варіанти.
Вага одного лицарського комплекту може сягати до 30 кілограмів, тому витривалість — чи не найголовніша запорука успішного бою.
Юрій СЛАВІК
ужгородець
Це не є така легка справа, а коли ви ще на коні у цьому всьому. До речі, цього року у нас на «Срібному Татоші» вперше відбувався кінний турнір, тому всі могли переконатися, як це нелегко.
Крім організації «Срібного Татоша», Юрій Славік активно працює в Ужгородському національному університеті, вже є кандидатом історичних наук. Також працює гідом на «Вільних екскурсіях», які вже 5 років щотижня безкоштовно проводять в Ужгороді для всіх охочих.
Юрій СЛАВІК
ужгородець
Ужгород хоч і має свої 1124 роки і є одне з найстаріших міст вУкраїні ,але пам’яток Середньовічної епохи в нас немає. Навіть Ужгородський замок — це пам’ятка ХVI-XVII століття, або ранньомодерного часу. Що стосується тематики Середньовіччя, то я особисто цю хронологію продовжую до часу, допоки в Ужгороді правили аристократичні родини (спочатку сім’я Другеттів). Теперішній Ужгород сформувався в добу цих родин аристократів італійського та угорського походження. Ужгород колись знаходився на острові, який дав назву нашому місту, адже Ungvar — це замок на воді. Теперішні вулиці Корзо, Волошина, Капітуальна існували і в XV, і в XVI, і в XVII століттях. Сама вулиця Капітульна колись була дворянською, де проживали декілька десятків родин дворян. Це була привілейована вулиця.
Архітектурних пам’яток XVII століття в місті майже не залишилося. Тому Юрій Славік каже: сучасних туристів цікавить більше Ужгород часів Чехословаччини та Австро-Угорщини, адже розповіді можна легко візуалізувати. Але попри все вірить: епоха Середньовіччя має своїх шанувальників, тому й фестиваль «Срібний Татош», сподівається, набере більших обертів.