Подробиці

От на цих двох стільцях була наша перша коментаторська позиція. Було це рівно 7 років тому. Одразу під емблемою – дуже символічно. Цей клуб дав багато чого у моїй кар’єрі.

Саме зі стадіону «Авангард» та професійного футбольного клубу «Говерла» і розпочинається кар’єра спортивного журналіста Мирослава Небесника. Довелося ужгородцю побувати і дописувачем обласної газети, і телекореспондентом у відділі новин обласного ТРК. Тепер ім’я Мирослава відоме на усю державу – він є журналістом  та редактором найбільшого футбольного телеканалу України.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Я ніяка не зірка. Тут усіх своїх закарпатських колег треба назвати сподвижниками. Тому що ця професія абсолютно не популярна, прийнято думати: тут працюють аксакали і ті, які фанати своєї справи, а також студенти. Мало є тих, хто хоче кар’єру на цьому будувати. Тому я калап знімаю перед усіма колегами, які продовжують закарпатську журналістику розвивати.

Оголошення про пошук журналістів на футбольний канал Мирослав побачив, щойно підключив кабельне телебачення. Після трьох років роботи у телесфері області, відправив резюме до Києва, пройшов із десяток співбесід і уже за два тижні перебрався на роботу до столиці.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

За майже 10 років існування телеканалу, там напрацювали схему роботи, зокрема, і з новенькими журналістами. Спочатку ти виконуєш усю чорнову – «чорну» роботу. Наприклад, усе той же «біжучий рядок», короткі інформації для ведучих. Потім – знімати сюжети на найбільш непопулярні теми: засідання ФФУ, конгреси, виконкоми тощо. Той, хто витримує – іде далі у бій.

І Мирослав пішов далі: від кропіткої роботи у студії – приступив до завдань у полі. Тут, як каже хлопець, все як у футболістів на матчі: мандраж є тільки до стартового свистка. А коли задаєш перше питання – мусиш бути професіоналом. Втім, витримці під час спілкування із футбольними зірками довелося навчитися.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Є у мене одне включення, за яке  досі червонію, коли згадую. Це інтерв’ю із Олегом Блохіним – є у нас така неоднозначна постать в українському футболі. Олег Володимирович очолив київське «Динамо». І уже пропрацював із клубом півроку, поїхав на єврокубковий поєдинок проти французького «Бордо». Для мене це було перше закордонне відрядження. «Динамо» тоді програло 0:1, вилетіло із Ліги Європи на стадії 1/16. Блохін дуже не любив після таких ситуаціях давати інтерв’ю. Я знав, що у Легенди є така… особливість, але десь не був до цього готовий. Підготував, на мою думку, ряд розумних питань. Втім, Олег Володимирович вирішив на них відповідати одним словом. При чому словом таким, що інтерв’ю хотілося уже і зразу завершувати: і йому, і мені. Але у нас прямий ефір! Я розумію, що потрібно продовжувати спілкування. У якийсь момент він мені сказав фразу: «Хватит задавать глупые вопросы!». От тоді я поплив. Ці «глупые вопросы» запам’ятав на усе життя, і тепер добре думаю, коли задаю питання. Не важливо кому – чи 18-річному футболісту, чи 70-річному наддосвідченому тренеру.

Ефіри Ліги Чемпіонів та Ліги Європи, матчі національної збірної та внутрішнього Чемпіонату країни. Усе це уже є у доробку ужгородця. Робота на найкращих стадіонах Європи стала омріяним досвідом, та найбільше запам’ятався виїзд до Мілану – на Сан-Сіро.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Я фанат міланського «Інтера». Але на дербі мені не вдалося побувати, був там на матчі ліги Європи, де приймали дніпровський «Дніпро». Тому для мене Сан-Сіро поза конкуренцією, дуже хочеться побачити боротьбу і між двома командами тамтешніми. Зараз рівень італійського чемпіонату дещо впав, але надолужують. Але найбільші емоції останнього часу, коли бували на нових стадіонах у Франції, збудованих до останнього Євро. Це справжня круть.

На Чемпіонаті світу із футболу Мирослав Небесник ще не працював: мундіаль у Бразилії спостерігав із лави запасних, а матчі у країні-агресорі телеканал бойкотує. Французьке ж «Бонжур, Євро-2016» стало для ужгородця знаковим.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Це два тижні неймовірного досвіду. Подекуди – неймовірного пекла, роботи без сну. І це без перебільшення: знімаєш до другої години ночі. Це разом із футболом – ще і додаткові матеріали: фан-зони, вболівальники тощо. Потім до шостої ранку монтуєш, а о дев’ятій за європейським часом у тебе пряме включення. А готовий сюжет повинен у цей час лежати на столі у редактора у Києві. Були там ще й інші фактори як, наприклад, повільний Інтернет. Але ми усі розуміли: представляємо честь каналу, честь держави – бо зранку на твої матеріали чекає уся Україна. І підкачати не мав права. Довелося попітніти, але цей досвід, ця неймовірна атмосфера Чемпіонату Європи ніколи не забудеться. А ще завжди допоможе.

Мирославу доводилося бути редактором чималої кількості поєдинків Ліги Чемпіонів, студійних ефірів найважливіших матчів Європи та світу. Цього року – студії Фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА у Києві.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Те, над чим зараз працюю, — це підготовка ефірів, які охоплюють самі футбольні змагання. Тобто, усе, що відбувається до і після матчів. Відповідаю за інформаційне наповнення, зміст усіх цих програм, за кожне слово, яке скаже в ефірі експерт, журналіст та ведучий. Це те, що не бачать глядачі. Вони бачать, коли я у гарному піджаку, із краваткою, стою і щось розумне розповідаю про футбол. Та насправді це малесенька, якась п’ятдесята, частина із усіх функцій, які є у співробітників українського футбольного каналу. 

Попри тривалі поїздки Європою і світом, чималу кількість роботи в українському футболі, стежить Мирослав Небесник і за цим видом спорту на Закарпатті. Адже, у нас в області футбол люблять, цінують, за нього вболівають. Особливу увагу Мирослава привертає клуб «Минай», який отримав атестат на участь у Другій лізі України. Саме на відкритті нового стадіону у Минаї хлопець повернувся до коментаторської ролі. Відродженню професійного футболу на Закарпатті Мирослав неабияк зрадів.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Я вболіваю за усіх закарпатських футболістів! Тих, які грають у Прем’єр-Лізі, у Першій лізі. Таких, насправді, є достатньо. Не треба говорити, що повністю помер увесь закарпатський футбол. Є гравці, які виступають на дуже непоганому рівні. Той самий В’ячеслав Чурко, який нині грає за Маріуполь. Завжди тримаю за нього кулаки. Він зробив свій внесок, аби команда потрапила до Ліги Європи. Стежу за оглядами матчів «Минаю». Клуб уже працює як професіонал, тепер отримав статус його офіційно. Тепер хочу побажати глядачам, аби вони цінували, що у них відроджується професійний футбол, стежили за ним.

Зробити із футболу якісний продукт – це спільне завдання усієї спільноти: від власне гравців і тренерів до фахових журналістів. У цьому Мирослав переконаний і до цього, як до цілі, прагне.

Мирослав НЕБЕСНИК

спортивний журналіст, редактор ТК «Футбол»

Усі мої мрії пов’язані із родиною, із моєю сім’єю. Аби у всіх моїх усе завжди було добре. У професійному плані? Звик крок за кроком ставити собі завдання, як-то кажуть: «Вирішуватимемо проблеми за мірою їх надходження»! Втім, я дуже мрію про вдячного глядача, аби їм було цікаво. А взагалі – треба вболівати за український футбол. Тільки тоді можна будувати як спортивну журналістику, так і загалом вносити свій вклад у розвиток футболу України.

Ми ще довго говорили про спорт і футбол, про стадіони в Ужгороді і про першу сходинку до відродження професійного футболу на Закарпатті, про надії на заповнені трибуни та закарпатців на полі… Мирослав Небесник – та людина, яка надихає рухатися далі. Розвиватися і допомагати рухати спортивну журналістику вперед. І завдяки таким людям, нам це таки вдасться!