Подробиці

Півстоліття разом: Ольга і Анатолій вже і не пам’ятають себе один без одного. Він – військовий, вона – педагог музики. Доля їх звела випадково: познайомилися в автобусі, зав’язалася розмова. Пані Ольга тоді навчалася на другому курсі університету, а молодший лейтенант Анатолій тільки хотів вступати в академію.

Анатолій та Ольга, подружжя

Я попросив конспекти спеціально для підготовки. В мене не було такої можливості так займатися, поскільки служба. З конспектів всьо началося, а закінчилось женітьбою. Не дуже часто ми зустрічалися, бо в мене не було такої можливості, але я вже почав тоді приїжджати деколи в Виноградів. Під контролем. У неї брат був молодший. І старший і молодший був. І без брата її нікуди не пускав. Все під контролем було. Почав заходити до них у гості і так потихеньку.

Незважаючи на суворий військовий характер, у відношенні до дружини Анатолій завжди чуйний і ніжний. Своє весілля згадують із усмішкою. Гуляння було масштабне: майже на 150 осіб. Танцювали до ранку.

Анатолій та Ольга, подружжя

У нього є така примітка: якщо випаде дощ – то все буде добре. На удачу.  Жара. 10 серпня. І у нас ввечері у 8 годин розпис у ЗАГСі. І коли треба було уже розписуватись – я розписалася. А він, дійшла до нього черга, а він взяв ручку в руки і дивиться у вікно – сонечко.

Мені показалося, що на пері волосинка є. Я її поправив, руку поставив і за вікном такий шум і нас всі залишили і всі родичі, які про цю примітку його. Підбігли до вікна, а там дійсно, як із відра.

Як дружині військового, Ользі доводилося переїжджати з місця на місце за своїм коханим.

Анатолій та Ольга, подружжя

Саме таке цікаве було – це таскати піаніно. Ой я його наносився, того піаніна. Весь груз переїзду був, звичайно, на ньому. Він їхав вперед, робив завжди ремонти. Я приїжджала тільки тоді, коли квартира була повністю облаштована і ми тільки розставляли мебель.

Коли чоловік був у відрядженнях, їй самотужки доводилося колоти дрова, носити воду з колодязя і при тому ще й доглядати за маленькою донечкою. Та Ольга жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

Анатолій та Ольга, подружжя

Це дитина, яку тато народив. Я тільки як мама. Вагітність була дуже тяжка. Перша половина взагалі вся пройшла в лікарні. Йому треба було віддати честь, що він витримав то все. І, коли вже ішла мова, що, можливо треба переривати, бо по показникам не дуже добре, то він сказав ні. І тоді лікар. Який мене лікував, я до сьогоднішнього дня йому вдячна. Бо, якби не він, я б не народила дитину. Асір Соломонович.

Анатолій та Ольга пережили разом багато і радісних, і важких моментів у житті. Та попри все у жінки завжди поруч було мужнє плече Анатолія, а у нього – ніжна і тендітна рука Ольги, яка не дасть впасти.

Анатолій та Ольга, подружжя

Я би хотіла загадати один момент, який залишився у мене на все життя. І, напевно, я згадуватиму, кожний раз. На День народження. А ми ще тоді не були такі, можливості не були великі. А ми так старалися купити собі машину, збирали всі ті гроші, які отримували, щоб тільки купити ту Копієчку. І День Народження припало, що у нас не було зовсім грошей. І я просипаюся зранку, а навколо мене квіти, в чому тільки можна. І в трилітрових банках. Ви знаєте – я відкрила очі і була настільки вражені. І на все життя.

Така романтика не розсіялася десь в молодості. Вони і досі гуляють, взявшись за руки, готують один одному сніданки. Люблять подорожувати: об’їздили разом всю Європу.

 Анатолій та Ольга, подружжя

Такі стосунки. Вабить одне до другого. Ми не поступаємося молодим інтуїціям своїм. І так воно вяжеться всьо. Буває по-всякому. Буває, що і посваримося. І 5 хвилин ми мовчимо, ми надуті. А потім все, прийде, поцілує. Скажу, що ти неправа. Нє, він не каже: «Неправа». Каже: “Ну. Вибач мене, я був неправ». Хоча, прав він був 100%.

Зараз у них велика родина: дочка, внуки і маленька правнучка. Найбільше люблять збиратися усі разом. Це для них справжнє щастя. Ольга і Анатолій – шалено закохані одне в одного і готові про це кричати на увесь світ. У день «золотого» весілля вдруге одружилися і обмінялися обручками.