Подробиці

Закарпатські яблука на українському ринку мають великий попит, вважаються одними із найякісніших, також у підприємств є успішні спроби вийти на ринок Європи, — кажуть аграрії. У нашій області — сприятливий клімат для цього фрукту, а ще – давні традиції  їхнього культивування.

Підприємство «Голланд Плант Україна» із 2004 року займається вирощуванням саджанців, які є стійкими до грибкових захворювань. А тутешній сад – радше презентаційний. Уже другий рік поспіль сюди  запрошують усіх закарпатців — прийти і зібрати для своїх родин органічні яблука.

Віталій  ФЕЩЕНКО

відвідувач саду, вчитель ужгородської школи

Це яблуко… За першою освітою я агроном, можу сказати, що воно гарне. Воно хоч і не зимове, довго не зберігатиметься, але навіть із вигляду бачу, що воно смачне. Воно має не стандартну форму. Знаєте, як у Європі звикли, що у тих ящиках все однакове. Тут видно, що нестандартної форми. Я його куштую, воно кислувате – все як я люблю.

Якщо минулого року практично на усій території ЄС через ранні морози зафіксували рекордний за 10 років неврожай яблук,  то в Україні дефіцит хоч і був відчутний, але не критичний. Цього ж року, кажуть біологи, яблука вродили дуже добре, урожай – тішить.

Олена САВІНА

професор кафедри плодоовочівництва Ужгородського національного університету

Осінньо-зимові і зимові сорти яблук достигли майже одночасно. Необхідно звертати увагу не стільки на сортовий потенціал, як на реакцію високої температури того чи іншого сорту (незалежно червоні це чи жовті яблука). Тобто, звертати увагу на твердість, консистенцію та шкірочку. Продукції на стільки багато, аби ціни істотно не підіймалися, але не на стільки багато, аби осінню яблука були значно дешевші.

Сприятливі погодні умови та гарний урожай — є додатковим плюсом для виходу на європейський ринок. За інформацією Урядового порталу, Україна у сезоні 2016/17 відправила на експорт всього понад 12,8 тис. тонн яблук, а уже у поточному періоді — 2017-2018 років – цифра вища: понад 40,9 тис. тонн яблук. Отже, ідеться про покращеня показників у понад три рази. Втім, на Закарпатській митниці ДФС хоч і фіксують підвищення експортних даних, втім обсяги все ще залишаються незначними. Однією із причин цього називають високу націнку за розмитнення наших товарів. Ідеться про так звану «вхідну ціну» — в основі цієї процедури (за якою у ЄС розмитнюються усі фрукти, вирощені поза межами Європи) є визначення цін на внутрішньому ринку, за якою розраховують всі подальші митні платежі. Відповідно до цієї системи, мито складається із загальної ставки та додатковогомитного платежу, розмір якого залежить від того, наскільки ціна товару є нижчою від встановленого ЄС показника. Українські товари мають преференцію у вигляді звільнення від сплати базового мита — таким чином, стягується лише різниця у ціні.

Олексій АЛЄЙНІКОВ

Начальник митного посту «Ужгород-центральний» Закарпатської митниці ДФС

Об’єм експорту на Закарпатській митниці ДФС у 2018-му році зростає. Ідеться, перш за все, про такі країни: Словаччина, Угорщина та Румунія. Це основні країни експорту. Загальний обсяг експорту складає 763 тис. тон товарів. Експорт зріс на 60%, це насамперед ідеться про такі товари, як пшениця, гречка, гарбузове насіння, горіхи… Усе, що стосується сільського господарства. По яблуках: за 2018 рік тонаж експорту складає 413 тон. Це незначні обсяги навіть для Закарпаття, не говорячи про усю країну.

У Європі – високі критерії до продукції, яка може потрапити на ринок. Підтримка українських виробників (фермерів, представників галузі сільського господарства) враховане в економічному компоненті Угоди про Асоціацію з ЄС (глава 17). Так, передбачається сприяння розвиткові сучасних та сталих методів, із повагою до навколишнього середовища, включно із поширенням використання органічних методів виробництва і біотехнологій, зокрема шляхом впровадження передового європейського досвіду. Крім того, аби безперешкодно бути представленими на ринку ЄС, підприємство має отримати сертифікат GLOBAL G.A.P. І якщо для перетину кордону при експорті цей документ необов`язковий, то для реалізації продукції – необхідний. «Голланд Плант Україна» частину потрібних сертифікатів уже має, завдяки угорським колегам (адже є дочірньою фірмою розсадника «Голланд Алма»).

Степан  ПАЛАДІ

агроном, комерційний директор плодорозсадника

Ми з минулого року зареєструвалися як органічне господарство. Через три роки отримаємо сертифікат organic standard – і тоді продукція стане органічно-сертифікована. А органічною вона є і тепер, бо виключно органічними засобами захисту ми користуємося в цьому садку і нас жостко контролюють відповідні органи. Наприклад, ідеться про угорську фірму – Біоконроль-Hungarica: вони відбирають взірці та стежать за дотриманням якості.

В основному підприємство займається, все ж, культуванням плодових саджанців. Територія, де їх вирощують, коливається від 18 до 25 га. У минулі роки річний обсяг виробництва досягав півмільйона саджанців, втім цьогоріч ці цифри зменшили до 300 тисяч, роблячи акцент на якості.

Іштван  СЮЧ

директор плодорозсадника

Сорти є різні – чеської та німецької селекції. Усі вони вирощені органічними методами. Це абсолютно екологічно-чиста продукція. В основному зараз у нас саджанці чеської селекції, які є стійкими проти захворювань, є повністю столовими сортами. Тобто, ідеться про покращення смакових якостей. Це так званий «Клуб натурального яблука» — це наш бренд, це наші сорти, які ми першими зареєстрували в Україні і маємо виключне право і на розмноження та розповсюдження, реалізацію цих сортів.

Окрім роботи на внутрішньому ринку України, завдяки необхідним сертифікатам ЄС, експортують саджанці, вирощені у плодорозсаднику на Ужгородщині, у чимало країн старого континенту.

Іштван  СЮЧ

директор плодорозсадника

Наші сорти і саджанці розповсюджені в усій Україні та майже усіх країнах ЄС. Працюємо на вітчизняний ринок та на експорт. Про Україну – говоримо, що ми є в усіх «садових» регіонах нашої держави. Це Тернопіль, Вінниця, Чернівецька, Черкаська та Київська області. Ми експортували саджанці на Казахстан, Молдову, Румунію, Словаччину та Італію.

Фахівці стверджують: у закарпатських яблук – великі перспективи також і на ринку ЄС, особливо враховуючи відкриті кордони та географічну близькість. Закарпатські працівники галузі акцентують: за умови державної підтримки, певних дотацій, спрощених митних правил та дотримання чіткого євроінтеграційного курсу у сертифікації продукції (процедурі отримання необхідних документів) наші яблука цілком конкурентні у Європі.

Даний матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст відеопублікації є виключною відповідальністю відеопорталу Uzhinform і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.