Подробиці

Engarde, pre… ALE! В Ужгороді відбувся ювілейний XX Всеукраїнський турнір країн Карпатського Єврорегіону з фехтування, присвячений пам’яті Заслуженого тренера України Василя Герея. Василь Васильович розвивав традиції закарпатського фехтування та направив цей вид спорту у професійне русло. На цей традиційний турнір приїжджають вихованці, друзі та колеги Василя Герея зі всього світу. Наприклад, цьогоріч — дворазовий срібний призер Олімпійських ігор Василь Станкович.

Василь СТАНКОВИЧ

дворазовий срібний призер Олімпійських ігор

Ми були дуже дружні з Гереєм Василем Васильовичем. Можна сказати, я  його наставляв в інституті. Він був дуже роботящий, закоханий у фехтування, відданий фехтуванню. Ми дружили ціле життя, до останнього. Він навіть у Кувейті зі мною у клубі працював. Він багато разів був у мене в гостях у Львові, в Закарпатті, в Угорщині. По-настоящому фехтування в Закарпатті зробив саме Василь Герей.

Молоді фехтувальники щороку традиційно з’їжджаються до Ужгорода, аби не просто вшанувати пам’ять видатного тренера, а й виявити найсильніших спортсменів до складу кадетської збірної України. Фактично цей турнір є стартовим у великому сезоні відбору на міжнародні змагання. Цьогоріч на доріжки у СК «Юність» вийшли понад 250 фехтувальників із 4 країн. Змагалися кадети – дівчата та хлопці – на шпагах та рапірах протягом двох днів.

Сергій ГОРЕЦЬКИЙ

головний суддя змагань

Традиційно хлопців більше, ніж дівчат. Турнір триває 2 дні та є заліковим для потрапляння у національну збірну України. Традиційно до нас приїжджають угорці та словаки, цього року доїхали грузини ще, представлені також усі регіони України. Як правило, переможці нашого турніру потрапляють до збірної. Турнір впливає на формування команди, участь у навчально-тренувальних зборах тощо. Але фактично до Чемпіонату Європи ще 10 місяців.

Ужгородка Олександра Лазаренко кілька разів представляла Україну на міжнародній арені та є учасницею національної збірної. Зараз на доріжках у нашій державі відчуває себе більш впевнено, у той час як на закордонних виїздах є велика відповідальність за усю країну. На цьогорічному турнірі пам’яті В. Герея Саша змогла увійти до вісімки найсильніших.

Олександра ЛАЗАРЕНКО

фехтувальниця, учасниця національної збірної України (кадети, шпага)

Змагання ці в Ужгороді якщо порівнювати  із закордонним етапом (де ми виступаємо в Італії, Німеччині тощо), звичайно, тяжче закордоном змагатися. Туди з’їжджаються багато дівчат з різних країн, у них різний стиль, тобі навіть морально тяжче. Тому що ти відчуваєш відповідальність за свою країну, на тебе розраховують. Але найважче, коли ти змагаєшся у команді закордоном, де усе залежить від вас чотирьох – чи буде виборона медаль для міста, області, країни чи ні. А  от в Україні уже усі більш-менш приблизно знають, хто на що здатний.  

Рапірист із Ужгорода Павло Гумен на ювілейному турнірі брав участь у змаганнях два дні: фехтував і на рапірі, і на шпазі. До того ж, увійшов у вісімки найкращих. Сприймає це як корисний досвід та майбутні напрацювання. У складі національної збірної минулого сезону виступав як на кубках, так і на Чемпіонаті Європи та світу.

Павло ГУМЕН

фехтувальник, учасник національної збірної України (кадети, рапіра)

Всі види зброї по-однаковому складні. Я б займався і шпагою, і рапірою, і шаблею. Але наразі уже 4 роки фехтую на рапірі, обрав цей вид зброї. Якщо брати етапи міжнародні саме, то у минулі роки я навіть із групи не виходив. А зараз на кожному етапі я виходив із пулі, потрапляв в олімпійку і там фехтував ще 2-3 бої. А от на Чемпіонаті Європи і світу – там складніша задача, але я виходив із пулі. Просто важко було, адже участь беруть найсильніші у світі.

Перед головними стартами Словаччини на турнір пам’яті Василя Герея уже понад 10 років приїжджають і фехтувальники із м. Сніна. На доріжки виходять з метою випробувати свої сили на новому рівні.

Далібор КАЗІК

тренер фехтувального клубу із м. Сніна (Словаччина)

Василь Герей був одним із моїх перших друзів у фехтуванні в Ужгороді. Саме із ним ми багато років тому налагодили співпрацю у спорті між Україною та Словаччиною. Цього року на турнір ми приїхали із п’ятьма дівчатами, які у словацькому кадетському заліку ідуть на перших п’яти сходинках. Турнір в Ужгороді є хорошим заліком перед важливими рейтинговими змаганнями у Братіславі. На Закарпатті ми можемо отримати хороший практичний досвід, адже ваші фехтувальники – сильніші за словацьких. Окрім того, тут хороша дружня атмосфера, на доріжках зустрічаються добрі товариші (які знають одне одного зі змагань закордоном). Тож, ми із задоволенням багато років відвідуємо Ужгород.

Наразі кадети національної збірної готуватимуться до наступних етапів як вдома, так і закордоном, а також до всеукраїнських турнірів, один із яких відбудеться на початку літа у Мукачеві. Влітку також проведуть ряд навчально-тренувальних зборів, адже попереду — Кубок Європи, який стартуватиме восени.