Подробиці

Цього матчу чекали, до нього ретельно готувалися і от – на стадіоні на Ужгородщині ФК «Минай» у 1/8 Кубку України приймає гранда українського футболу – київське «Динамо». На цій стадії турніру змагання складаються із одного матчу, тому для кожного із колективів гра була по-особливому важливою. Київ приїхав до Ужгорода тільки за перемогою.  Втім, «минайці» так просто віддати її були не готові. І з перших хвилин дали гідну відсіч більш іменитому супернику із Прем’єр-Ліги. Кияни нав’язували свій темп гри, проте закарпатці високо зустрічали візаві. Істотно Олександр Хацкевич та увесь тренерський штаб почали хвилюватися, коли минайці повели у рахунку. На початку 21 хвилини Владислав Микуляк із центру поля точно переправляє м’яча на Роберта Смокоровського, а він віддає ідеальний пас на хід Роберту Гегедошу. Нападник «Минаю» обіграє кіпера киян Георгія Бущана та відправляє м’яча у ворота. 1:0 на користь господарів – і велика радість на закарпатських трибунах.

І хоч «Динамо» Хацкевича не виставило проти «Минаю» своїх основних гравців, оскільки попереду гра з «Шахтарем» та французьким «Ренном», та склад був бойовий. Наставник киян вирішив випробувати у цій кубковій грі найближчий резерв: Буено, Дуелунда, Андрієвського, Шабанова, Смирного, Супрягу.  І, звісно, Шапаренка. Саме Микола по перерві двічі відзначився у воротах «Минаю». На 50 хвилині після точного пасу в атаці від віце-чемпіона світу хорвата Піварича Шапаренко приймає м’яча та відправляє його у дальній кут – 1:1. На 54’ Микола трюк повторив уже після асисту Віталія Буяльського – 1:2. І на 58’ Денис Гармаш із району 11-метрової позначки відзначається у воротах «Минаю» — 1:3. І ці 8 хвилин другого тайму зробили для киян переможний результат.

Олександр ХАЦКЕВИЧ

головний тренер ФК «Динамо», Київ

Да, ротация у нас была, ведь не могут 12-13 человек тащить весь сезон с нашим плотным графиком. Недооценки соперника у нас не было. Что-то у нас получалось, что-то нет. Но есть огромная заслуга «Миная» в том, что нам не удавался 1 тайм. Потом вышли опытные игроки на поле, сразу пошла острота. Шапаренко молодец, Буяльский, Гармаш – замены усилили игру. Соперники наши – симпатичная команда, с опытными футболистами, которые придают спокойствия футболистам молодым, у которых меньше опыта. Они старались, нужно делать выводу, на сколько хватило физических сил. Но они все равно молодцы, было интересно играть на хорошем стадионе, при поддержке болельщиков, все было здорово.

І хоч після трьох голів за 8 хвилин відійти було складно, «минайці», попри труднощі, спробували повернути темп та свою гру. Однак,  із суперниками рівня «Динамо» — це складне завдання. До честі господарів, вони знайшли сили і таки змусили похвилюватися фанів київського гранду. Наприкінці поєдинку закарпатці мали кілька нагод відзначитися.  На 88-ій хвилині Василь Кобін знайшов верховою передачею Анатолія Нурієва, який вийшов на заміну, і той з розвороту у падінні пробив, але м’яч полетів трохи вище перекладини. Забивати міг ще один молодий закарпатець, який вийшов на заміну, – Олексій Шпак. Після затяжної атаки, Яромир Лобода (який теж мав нагоду розписатися у воротах киян) з правого флангу грамотно віддавав у вільну зону Шпаку, але удар Олексія вдався у голкіпера «Динамо». У «Минаї» поразку від гранда сприймають гідно та роблять висновки на подальше майбутнє.

Ігор ХАРЬКОВЩЕНКО

головний тренер ФК «Минай»

«Динамо» с победой, надеюсь, им она далась не так просто. Наши ребята старались, хотели доставить удовольствие болельщикам, которые собрались на стадионе. Мы провалили во втором тайме первые минуты, мы говорили, доносили до игроков, что «Динамо» прибавит, побежит, надо выдержать первые 10-15 минут. Нам это не удалось, в конце – да, мы могли забить, но реализация опять у нас хромает. Если бы не эти ошибки, «Динамо» было бы намного сложнее.

У підсумку — 1:3. Кияни крокують далі, а «Минай» завершує свої виступи у Кубку України. Втім, це поразка, яка гідна перемоги. Для закарпатських футболістів, які розпочинають шлях у професійному футболі, — це неоціненний досвід. А для усього Закарпаття – заповнені трибуни невеликого стадіону у Минаї (із урахуванням додаткових площ), колосальна палка підтримка команди протягом усього поєдинку – свідчення того, що за великим футболом край скучив. «Минай» не прощається із турнірами великого ґатунку, запевняють: це тільки початок!