Подробиці

5 років, мільйони тонн матеріалів, сотні тисяч мільйонів робочих годин простих робітників, коштувало усе — майже 3 млрд грн. У Карпатах – на межі Львівської та Закарпатської областей — запрацював новий Бескидський тунель. Найбільший інфраструктурний проект часів незалежної України будували за 22 метри від старого, за австрійськими технологіями. Його протяжність – майже 2 км. Із уведенням в експлуатацію цього двоколійного тунелю, за добу тут може проїхати майже 100 поїздів, замість нинішніх 47. Максимальна швидкість руху теж зросте —  із 40 км за годину до 60-70 км. Будівельники стверджують: гарантійний термін служби цієї  інженерної споруди  — мінімум 100 років.

Зиновій ЗЕНЬКІВ

в.о. директора регіональної філії «Львівська залізниця»

Згідно технологічних норм розробки графіка, новим тунелем може слідувати на добу до 100 потягів. Швидкість могла бути реалізована і набагато більша, але оскільки тунель знаходиться на самому перевалі, підходи до нього обмежені малими радіусами кривих, наразі збільшити швидкість нема можливості. І так, наразі, вона збільшена із 40 до 60 км/год.

На відкритті інженерного об’єкту, Президент України охрестив тунель «новим шляхом до Європи». Зазначив, що цією залізничною гілкою проходить значна частина українського транзиту на Захід. Тому реалізація масштабного інфраструктурного проекту дозволить збільшити і  пропускну здатність Пан’європейського транспортного коридору, який простягається через Італію — Словенію — Угорщину — Словаччину — Україну.

Петро ПОРОШЕНКО

Президент України

Від цього тунелю залежить дуже багато. 60% експортного потоку, перевезеного залізницею, здійснюється Бескидським тунелем. Він є символом міжнародної співпраці: залізниці, української влади, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку. Напрямок тунелю – до Європи. Він є частиною міжнародного транспортного півторатисячі кілометрового коридору Трієст-Любляна-Будапешт-Братіслава-Ужгород-Львів.

Крім того, переконані залізничники, повноцінне функціонування нового Бескидського тунелю покращує умови для українського експорту до країн ЄС, обсяги і частка якого істотно зростають завдяки Угоді про асоціацію.

Євген КРАВЦОВ

в.о. голови правління ПАТ Укрзалізниця

Без цього тунелю Україна втратила б близько 1,5 – 2 млрд на рік. Втратили б можливість розширювати експортний потенціал, для нас це важливий інфраструктурний проект, який доводить: Укрзалізниця спільно із країною може іти вперед, підіймати економіку до майбутнього.

Як зазначають у Закарпатській митниці ДФС, пропуск вантажів залізницею із 2016-го та моменту набуття чинності Угоди про асоціацію – збільшився. Так, у 2016-му на експорт-імпорт пропущено понад 19 млн тон (19458,4 тис тон), а протягом 2017-го — майже 21 млн тон вантажів (20643,7 тис тон). За даними «Укрзалізниці» вантажні перевезення до країн ЄС зросли на понад 3%, а у зворотному напрямку – на понад 30%. Покращення комунікацій та інфраструктури здійснить позитивний влив на торгівлю України з ЄС, — переконані і у Департаменті економіки Закарпатської ОДА. Тепер варто подбати власне про об’єкти вантажообігу – вагони для потягів.

Денис МАН

директор департаменту економіки Закарпатської ОДА

Порівняно із періодом, коли у нас не було Бескидського тунелю, то пропускна спроможність за даними «Укрзалізниці» зростає практично утричі що є високим показником. Одночасно слід зважати і  на те, що «Укразалізниця» потребує більшої кількості вагонів. За даними 2017-го року у структурі вантажообороту перевезення залізницею складали 35% із загального обсягу перевезених вантажів. З появою потужностей Бескиду ці цифри виростуть. Це також позитивний фактор, адже у нас часто нарікають на завантаженість автомобільних кордонів, де через великогабаритні вантажівки утворюються короки, кордони є перевантаженими, зокрема зі Словаччиною. Отже, можливість із залізницею може допомогти вирішити нам і ще одну проблему.

Зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, покращення інфраструктурних сполучень та перспектива збільшення обсягу експортованих товарів ставить і додаткові задачі перед державою: виробниками, роботодавцями та підприємцями. Відкриття нового Бескидського тунелю зі збільшеною можливість пропуску потягів на добу, — це тільки одна зі складових у плані загальної експортної політики, — переконані економісти.

Володимир ПАНОВ

економіст, голова Об’єднання організацій роботодавців Закарпаття

У нас есть такая точка, где в радиусе 3 км находится 3 жд-переезда: словацкий, венгерский и украинский. Это уникальное явление, а в мире таких немного найдется, поэтому мы четко должны понимать, что Закарпатье является логистическим центром. Прежде всего нужно производить тот товар, который мы сможем отправлять на экспорт, это важно. А второе: нужно каким-то образом товар доставить. Вот поэтому логистическая составляющая – одна из важнейших задач, которую должна перед собой Украина ставить и реализовывать. Чтобы мы без проблем могли доставить товар в ту фирму, где его ждут, в то предприятие, что мне за него заплатит. Таким образом деньги (валюта) возвращаются в Украину, а мы улучшили наше бюджетные и экспортные потенциалы, чтобы гривна была более стабильной. Теперь нужно поднять наше качество, чтоб оно отвечало требованиям Европейского союза. Мы будем подтягивать нашу экономику, сможем больше поставлять украинского товара в Европу, и от этого будет увеличиваться внешнеэкономический торговый оборот.

Перший рейс новим Бескидським тунелем здійснив товарний потяг, що повіз руду до Словаччини. Крім того, залізничники переконані: тепер значно покращиться ще і пасажирське сполучення із Закарпаттям. Очільник «Укрзалізниці» уже оголосив про плани запустити потяг «Інтерсіті» між Львовом та Ужгородом. Таким чином, на переконання експертів, збільшиться і туристична привабливість регіону. Відповідно, вигоду від запуску нового тунелю отримає як держава загалом, так і українці зокрема. Стара ж інженерна споруда із часом буде законсервована. Використовуватиметься у екстрених випадках як евакуаційний тунель.

Даний матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст відеопублікації є виключною відповідальністю відеопорталу Uzhinform і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.