Подробиці

Експортувати культуру до Європи. Імена українських митців дедалі частіше лунають у європейській культурній системі координат. Сприяє цьому спрощення перетину кордону – безвізовий режим, ряд міжнародних угод та компоненти Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

 

Андрій Любка – наразі один із найвідоміших закарпатських письменників. Стипендіат та лауреат багатьох літературних премій та програм (Польща, Латвія, Австрія). Уперше його твори вийшли у світ закордоном у Австрії — була перекладена збірка обраних віршів. Загалом, твори Андрія перекладено на 15 мов, а розповсюджуються активно у 4 країнах ЄС.

Андрій ЛЮБКА

письменник, перекладач

Найчастіше це виглядає так, що тобою зацікавлюється перекладач, він здійснює такий пошук. Наприклад, і я, коли їжджу до Хорватії чи Словенії, купляю тамтешню літературу і думаю: чи не перекласти щось на українську. Тоді ти пишеш автору, питаєш про авторські права, шукаєш видавництво тощо. Найбільшу частину роботи робить саме перекладач. Так було у мене у Польщі. Богдан Задура, який польською перекладає мої книжки, він знаходив видавництво, запрошував на виставки і фестивалі. Тобто, це має бути людина із тієї культури, яка цим займатиметься.

Напередодні саміту «Східного партнерства» Андрій Любка взяв участь у Вільнюському літературному фестивалі. А минулоріч отримав у Словенії премію Центральноєвропейської ініціативи для молодих письменників, і уже кілька разів брав участь у престижному центральноєвропейському конкурсі Angelus для іноземних письменників. Загалом у переліку цієї премії учасники із 30 країн. І у 2017-му його роман  «Карбід» став єдиною українською книгою, що потрапила до фіналу цієї премії, яку щоосені вручають у польському Вроцлаві. У журі конкурсу – представники найкращих видавництв Європи, люди із чудовою репутацією у мистецьких колах.

Андрій ЛЮБКА

письменник, перекладач

Коли ти почав існувати закордоном і тебе почали запрошувати на різні конкурси, заходи і фестивалі, — уже легше. Наприклад, коли «Карбід» вийшов до фіналу Angelus, ним зацікавилися видавці із інших країн. Вони чули про такий твір, десь читали про нього і так далі. У Словенії вийде «Карбід» словенською мовою, закінчився його переклад англійською мовою. Він вийде у Лондоні у квітні наступного року, якраз до Brexit (вони готуються говорити про свої кордони). Найбільше, що я написав, перекладене польською мовою, усі книжки (крім двох). Багато є перекладів німецькою мовою, але фрагментарно. Ідеться про есеї, оповідання, вірші, уривки із романів. Це такі великі мови.

Однією із вимог європейських конвенцій є захист інтелектуальної власності – авторського права. Переклад українських авторів іноземними мовами закордоном спонукає митців не нехтувати своїми правами не тільки вдома, а й маючи справу із  закордонною публікою. Для цього, як радять адвокати, необхідно реєструвати та отримувати право на твір. Крім того, нюанси захисту авторських прав, у тому числі, задекларовані у главі 9 «Інтелектуальна власність» Розділу  IV Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Крістіан ФЕКИЙШГАЗІ

адвокат

Перетин кордону у наш час став доволі вільний, в цьому проблем немає., Проблема у тому, як це як зробити так, щоб тебе не зупинили, не почали вас ретельно перевіряти, якщо ти везеш свій твір. Друге: заборонити людям незаконно твій твір вивезти. Якщо йдеться про авторське право, то усім нашим співвітчизникам треба замислитися (навіть перед тим, як щось створювати) над тим, як вони будуть його захищати. Тому першим ділом, це реєстрація. Коли на руках маєш свідоцтво про право на твір, то ось це свідоцтво ти можеш показувати компетентним органам, що ви є власником твору і саме ви везете його куди-небудь. На Україну розповсюджуються усі ті конвенції, за якими живе європейський союз, і більшість розвинених країн. Це ті документи, які регулюють розповсюдження, реєстрацію та різні способи захисту об’єктів інтелектуальної власності.

 

Серед європейської публіки інтерес викликає й український живопис. Закарпатські художники – часті гості міжнародних виставок та інших культурних заходів у Європі. Їхні картини також користуються попитом серед закордонних покупців. Саме от ці мистецькі заходи сприяють культурному співробітництву, обміну та мобільності українських та європейських митців. Це усе задеклароване і у главі 24 розділу V Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, що стосується цілей розвитку культурного розмаїття, збереження культурної та історичної спадщини.

Вікторія МАНАЙЛО-ПРИХОДЬКО

художниця, викладач

Популяризую нашу етнографію, фольклор. Дуже за це вболіваю, кохаю це. Моє мистецтво трохи своєрідне. Але це цікаво західному глядачеві, бо він моїми очима бачить нашу культуру. Вони відкривають для себе Україну із такого боку, із якого не звикли бачити. Є стереотип, що у нас самі проблеми, а тут раптом – їх нема, є щось інше, щось оригінальне, незвичне. І вони це купують. Такі культурні десанти наших митців є великою, своєрідною місією. 

І саме представники культурної галузі відчиняють двері у наше мистецтво для європейського глядача.  Вікторія Манайло-Приходько – не просто іменита закарпатська художниця, а ще й історик, мистецтвознавець та викладач Закарпатської академії мистецтв. Талант, отриманий у спадок, прирік Вікторію не тільки зберегти прізвище, а й думати пензлем. Цю унікальність вона перейняла від дідуся — Федора Манайла, який був одним із зачинателів закарпатської школи живопису, якого знають і цінують, зокрема, у країнах Вишеградської четвірки. Його будинок, у якому зараз є музей із автентичними речами, пензлями, мольбертами, палітрами та картинами художника, почали відвідувати не тільки туристи, журналісти із інформативною метою, але й науковці.

Вікторія МАНАЙЛО-ПРИХОДЬКО

художниця, викладач

Якраз нещодавно словацька група дослідників вони збирали матеріал і цікавилися будинком, творчістю. Збирали дані про закарпатську школу живопису, про час її народження, про митців, які були біля колиски створення школи. Взагалі, зараз уніфікується трошки мистецтво, європейського направлення. Тобто, щоб бути комерційно вигідним – мистецтво повинно бути дещо таким безликим, популярним. І от коли з’являється якась індивідуальність – воно зразу вирізняється. Тому є до нас цікавість. З іншого боку не дуже розуміють, для чого є таке мистецтво. Ми маємо показати себе – своє, виховати глядача, показати, що маємо право на існування, і таким чином утвердитися у цій системі координат.

Із уведенням безвізового режиму, українцям простіше перетинати кордон із ЄС. Утім, митцям, які бажають вивезти чи експортувати власні твори, необхідно дотримуватися митних правил. Порядок вивезення об’єктів культури урегульовано Митним кодексом і ЗУ «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Власник або його уповноважена особа має звернутися із клопотанням до спеціального органу – Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон України. Додати потрібно документи, які підтверджують право власності, а також висновок державної експертизи.

Зигмунд ГАДАР

начальник управління організації митного контролю та оформлення

Всі товари, які заявлені до вивезення чи тимчасового вивезення, підлягають обов’язковій державній експертизі. Законом встановлено строки – місячний термін. У разі прийняття позитивного рішення про надання права на вивезення культурних цінностей, тоді видається документ – «свідоцтво на право вивезення культурних цінностей». Без цього свідоцтва, культцінності не підлягають пропуску через митний кордон України.   Крім того, громадяни мають право вивозити за межі України (на підставі цього свідоцтва) культурні цінності, вартістю до 1000 євро з обов’язковим декларуванням. Якщо ця сума перевищує 10 тис євро, тоді необхідно оформити документи у режимі експорту.

Опісля того, як наша держава задекларувала свій чіткий курс на Європу, у тому числі для українських митців з’явилося чимало можливостей для реалізації творчості закордоном. Так, є багато навчальних, мистецьких програм, доступних відтепер для наших співвітчизників у рамках співпраці із ЄС. Україною та її культурою зацікавилися у Європі та світі. І саме митці можуть донести правду про державу та її події через свої твори. А це – велика відповідальність. Втім, наша країна повинна  не просто заохочувати до міжкультурного діалогу із ЄС, але й вести активну державну політику українізації, в тому числі й закордоном, — переконані митці.

Андрій ЛЮБКА

письменник, перекладач

Війна зробила імпульс у зацікавленні Україною та українською літературою. Зокрема, до письменників зверталися, аби знайти відповіді. Тобто, читаючи роман про Україну – ти можеш її зрозуміти. Тепер значно більше книжок виходить книжок українських письменників закордоном. Вони  стали таким своєрідним голосом країни. Єдине, що зупиняє нас зараз перед великим стрибком у промоції нашої культури закордоном – це відсутність державної підтримки на рівні інституцій. Наприклад, зараз я перекладаю роман із хорватської мови. І от там Міністерство культури Хорватії підтримує, оплачує переклад. В Україні уже три роки як створено Інститут книги, який мав би цим займатися, але він досі пише положення і передає папери одне одному. І ще один важливий момент – відсутність перекладачів. Україна має фінансувати кафедри україністики закордоном, давати стипендії закордонним студентам, які би приїжджали до України вивчати мову. Таким чином починали бути послами української культури закордоном. Наприклад, коли їздив на фестиваль до Португалії, виявилося, що немає перекладача. Тобто, є людина, яка може перекласти меню, інструкцію до пральної машинки, але не вірші. І от мої вірші на португальську перекладали із німецької.

І хоча в Угоді про Асоціацію із ЄС Положення з культурної співпраці виписані декларативно, все ж для України відкривається ще ряд інструментів співпраці. Наприклад,  програма для Східного партнерства  «Культура і креативність» та  проект ЄС «Креативна  Європа», участь в якій певною мірою відкрита і для України. Головне, що наше мистецтво – у руслі європейського. І це необхідно показувати глядачам на континенті.

Вікторія МАНАЙЛО-ПРИХОДЬКО

художниця, викладач

Ми не випадаємо із контексту європейської культури, ми є у ній. Проблема у тому, що про нас не знають. І такі поодиночні рейди наших культурних гравців вони корисні, ідеально було б, аби це була політика держави. Нема жодних перепон, є дуже виважена і випрацювана система оформлення дозволів на вивіз, воно не є надмір дорогим, гарно служби відповідні працюють. Тут непотрібні якісь візи та окремі запрошення, гарантії (що будуть забезпечувати протягом певного часу проживання). Тобто, ти маєш кошти, маєш паспорт і ти вільний. У цьому сенсі повага до себе виросла, безумовно. Бажано тільки, аби було менше черг на кордоні.

Культурний діалог працює не тільки у напрямку на Європу, але й сприяє більшому охопленню зацікавлених безпосередньо в Україні. Загалом, грамотне здійснення культурної політики, можливість обміну досвідом та кращими практиками у сфері культури, підтримка України та ЄС для збереження історичної та культурної спадщини, — сприятиме інтеграції до європейської спільноти.

Андрій ЛЮБКА

письменник, перекладач

Ми часто не бачимо чогось вартісного свого. Нам цікавіше закордонне, бо воно імпортне. Є ще у нас таке переконання, що щось закордонне – воно краще. Коли український письменник отримує визнання закордоном, його стають більше читати в Україні. Це важливо і для нас. Наприклад, і в інших сферах. Історія диригентки Оксани Линів. Коли вона була в Україні, про неї ніхто не знав. А тепер, коли вона стала диригентом опери у «Граціо» і отримала австрійську музичну премію, про неї тут усі заговорили. Тобто, це працює і в зворотньому напрямку. 

Вікторія МАНАЙЛО-ПРИХОДЬКО

художниця, викладач

Але якщо думати загалом про процес, який зараз відбувається, то є величезний прогрес. В усіх сферах життя, але нам хочеться кращого. Аби культура не була занедбана, аби освіта була на рівні, щоб життя було гарне і люди не виїжджали закордон. Любимо Україну – і хочемо, аби було найкраще.

Даний матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст відеопублікації є виключною відповідальністю відеопорталу Uzhinform і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.