Подробиці

Вирушаєте за кордон у сусідню Словаччину, Угорщину чи Румунію? Будьте готовими пробути у кількагодинній черзі. Якщо ж мандрівка, чи виїзд в іншу країну припадає на різдвяні чи великодні свята – то очікування на пункті пропуску зросте в рази. Із введенням безвізового режиму з ЄС, українці отримали полегшену можливість подорожувати країнами Європи. Однак, і черги на кордоні відповідно зросли.

Наприклад на автомобільному пункті пропуску Ужгород – Вишнє Нємецке, колону з легкових автомобілів ми спостерігаємо навіть у обідні години понеділка. Здавалося б у найменш піковий час. Однак, водії у кількагодинному очікуванні звинувачують словацьких митників.

Андрій

водій

З нашої сторони я не бачу затримки. От зараз там повно. В нас ні. Словаки, щоб швидше працювали.

Марцел

водій із Словаччини

Як словаки не роблять, та довго чекаємо.

— Як думаєте, що потрібно, щоб скорше це все було?

— Щоб почали робити. Більше нічого не треба. Тільки аби робили.

Денис

водій з Хорватії

Кожного разу багато доводиться чекати. Тому приїждаю лише раз в рік. Якби не це, приїжджав би частіше.

Годинні очікування спостерігаються і на вантажних пунктах пропуску.

Кристіан

водій вантажівки

Я не знаю, звичайно, що тут може пришвидшити. Але те, що довго переходиться — це факт.

Сергій

водій вантажівки

Та постійно тут черги. Постійно колійки.

Богдан

водій вантажівки

Там 3 хвилини і ти пішов, а тут сидиш чекаєш, стоїш.

Зменшити черги, та зняти навантаження на існуючі пункти пропуску дозволить створення нових. Потреба в них, кажуть митники, чимала. Зокрема мешканці прикордонних населених пунктів самі неодноразово зверталися з проханням створити такі пости неподалік. На цій карті синіми цятками позначено ті місця де передбачено створення нових Пунктів Пропуску. До вже існуючих 9 автомобільних, планується відкриття ще 8, найперспективніших пропускних пунктів.

Микола ЯСЕВИЧ

в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС

Ми зробили аналіз і встановили що є низка перспективних пунктів пропуску де є рішення Кабінету Міністрів. Наприклад, це в нас Лубня Волосата, на кордоні з Польщею. Це буде єдиний на Закарпатті пункт пропуску з Польщею. Та Забріч-Уліч. Є постанова Кабінету Міністрів згідно якої до 2020-го року там мають бути пункти пропуску. При цьому міжнародних угод як таких немає. Далі в нас є пункти пропуску де є вже наприклад міжнародні угоди. Це Дийда-Берегдрац. Це пункт пропуску де зєднується Європейська траса М3 з нашою.  Сільська громада Паладь-Комарівців, вони відновили роботи по відкриттю пунктів пропуску Паладь-Комарівці — Руська, оскільки ця робота тривала з 1991 року і навіть є вже асфальтна дорога як зі Словаччини, так і не вистачає 800 метрів дороги до кордону з української сторони. У ці дні добросусідства вже між собою ці села заключили договір про співпрацю, що вони докладуть максимум зусиль щоб відкрити тут пункт пропуску. І фактично якщо тут буде ПП, то бачите, тут гарна логістична розвязка виходить. Ужгород розвантажиться у повній мірі.

Однак створення нових пунктів пропуску вимагає чималих зусиль, та використання чималих ресурсів. Як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема час. У Закарпатській митниці кажуть, що на створення окремих Пунктів пропуску можуть піти десятиліття.

Якщо на пропускну здатність вплинути в найкоротші терміни на пунктах пропуску поки не можуть, то хоча б зробити цей процес комфортнішим для водіїв та працівників митниці – можливо. Завдяки модернізації та реконструкції ПП. До слова, таку можливість українська сторона мала завдяки грантовому проекту від ЄС в рамках програми транскордонного співробітництва. Так, за кошти Євросоюзу українська митниця мала можливість розширити автомобільний пункт пропуску Ужгород-Вишнє Нємецке, а також модернізувати вантажний та автомобільний ПП Лужанка-Берегшурань. З боку Угорщини та Словаччини роботи на пунктах пропуску були завершені. Однак, закінчити реконструкцію у відведені терміни українська сторона не зуміла. Вже на початку цього року, у ЄС повідомили про згортання програми, з вимогою повернути виділені кошти назад. А недороблені об’єкти на пунктах пропуску залишилися без фінансування з Європи.

Міністр Павло Клімкін відвідавши у грудні минулого року Лужанку, був вкрай незадоволений тим, у якому стані перебував цей пункт пропуску.

Павло Клімкін

Міністр закордонних справ України

Те що я сьогодні я побачив на Лужанці, це тотальний жах. Що ми бачимо з угорської сторони – повністю облаштований. Я з Пітером Сійярто домовився що навколо Берегово будується обвідна дорога, і що цей проект здійснюється без державних гарантій. Це був дуже важливий елемент домовленості. От зараз ці роботи закінчаться. Підуть реальні траки, реальні каміони. Яким чином їх прийматиме Лужанка? Я вважаю що це буде складно… Те що зроблено з угорської сторони, і те що зроблено з нашої сторони. І те що ми не використали ЄС-івські гроші щоб це збудувати це реальна проблема.

У Закарпатській митниці ДФС провал проекту пояснили зривом термінів виконання робіт підрядника, який виграв тендер, але не прослідкував за часовими рамками. На будівельну компанію подали до суду.

Микола Ясевич

в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС

Наразі відбувається судовий процес. І на користь митниці було винесено рішення про повернення коштів авансу, які були сплачені підряднику.

Поки що це виключно цивільно-правова площина. Разом з тим існують кримінальні провадження і будемо бачити що в рамках цих проваджень буде встановлено. І які санкції потягне з собою для підрядника. Інше питання, що попри наявність цих кримінальних проваджень цей підрядник має можливість і далі приймати участь у публічних торгах. Більше того, минулого року ми стикнулися з ситуацією, коли він користуючись законодавством подавав скаргу і тим самим блокував тендерні процедури які ми оголошували, щоб визначити підрядну організацію.

Разом з тим Закарпатські митники запевнили, що у підвішеному стані проекти не залишать. Роботи продовжаться вже цього року, за рахунок коштів ДФС на розвиток інфраструктури.

Даний матеріал був підготовлений в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст відеопублікації є виключною відповідальністю відеопорталу Uzhinform і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.